Безверхий Леонід Іванович

Леонід Безверхий народився 18 жовтня 1928 року в селі Градизьк Полтавської області.

В 1934 році з сім'єю переїхав до Києва, де його батько працював на військовому ремонтному заводі № 7 в Дарниці маляром. В 1941 році після початку війни підприємство евакуювали до Саратова. Туди ж переїхала і сім'я Безверхих.

У Саратові паралельно з навчанням у школі Леонід почав працювати, спочатку на рибному заводі, потім — на евакуйованому ремонтному заводі, де він працював токарем разом з батьком.

У 1944 році сім'я повернулася до Києва, де Леонід у 1947 році закінчив школу і вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту. В інституті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олександрою.

У 1953 році Леонід Безверхий закінчив інститут і був направлений інженером-технологом на військовий завод № 7. У 1960 — головний інженер колгоспу імені Ватутіна в селі Глибоке Київської області. З 1961 році працював інженером-конструктором на Київському радіозаводі, пізніше очолив там експериментальний цех.

У лютому 1967 року Леонід Безверхий очолив будівництво майбутнього Чернігівського заводу радіоприладів, і вже у вересні 1971 року перша черга заводу була достроково введена в експлуатацію. З 1979 року Безверхий очолив вже діюче підприємство і залишався його керівником до 1990 року, після чого пропрацював там ще 11 років.

Помер Леонід Безверхий 21 січня 2018 року.

Чернігівський завод радіоприладів за 23 роки керівництва Леоніда Безверхого став провідним підприємством Чернігова і Радянського Союзу у сфері виробництва систем управління, електронно-обчислювальних систем, супутникової апаратури, інформаційних і космічних технологій, медичного обладнання та товарів господарського призначення. При цьому Леонід Іванович як директор приділяв увагу перспективам розвитку заводу, удосконаленню організації праці, впровадженню нових технологій, підвищенню якості продукції і культури виробництва, зміцненню дисципліни і об'єднанню колективу.

Леонід Безверхий піклувався вирішенням житлових і побутових питань робітників заводу. Під його керівництвом збудовано 20 житлових будинків, 8 дитячих дошкільних закладів, Чернігівський радіомеханічний технікум, вище професійно-технічне училище № 15, базу відпочинку «Лада», оздоровчий табір «Електронік», 3 гуртожитки, поліклініку, лікарню. Завод надавав допомогу Чернігівському технологічному інституту, школам № 27, 29, 30. Житловий мікрорайон біля Чернігівської міської лікарні № 2, побудований заводом, отримав у народі назву «хутір Безверхого».

• 1971 — Орден Трудового Червоного Прапора
• 1978 — Орден Жовтневої Революції
• 1982 — Державна премія СРСР
• 1988 — Орден Леніна
• 2000 — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
• 2002 — нагрудний знак «Ветеран космічної галузі України»
• 2018 — Почесний громадянин міста Чернігова (посмертно)

• Анатолій Свириденко. Інформаційна довідка про Безверхого Леоніда Івановича
• Катерина Приступа. Памяти Леонида Берверхого. Умер основатель и первый директор черниговского радиозавода // Семь дней. — 2018.
• Сергій Павленко. Таємний директор, або Космічні таємниці Безверхого // Голос України. — 2003.