Дзьоган

Дзьоган багійський (Veniliornis maculifrons)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Дятлові (Picidae)
Підродина:	Жовнині (Picinae)
Триба:	Melanerpini
Рід:	*Дзьоган (Veniliornis)* Bonaparte, 1854^[1]

Види

Синоніми

Dendrobates Swainson, 1831^[2]

Eleopicus Bonaparte, 1854^[3]
Callipicus Bonaparte, 1854^[3]
Campias Cabanis & F. Heine, Sr., 1863^[4]

Посилання

Вікісховище:	Veniliornis
Віківиди:	Veniliornis
ITIS:	553530
NCBI:	56075

Дзьога́н^[5] (Veniliornis) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці.

Опис

Дзьогани — невеликі дятли, середня довжина яких становить 13–20 см, а вага 23–46 г. Верхня частина тіла у них переважно оливкова, нижня частина тіла світліша, поцяткована темними смужками. Дзьогани схожі на представників роду Дятел-смугань (Piculus), однак дзьоби і хвости у дзьоганів коротші.

Види

Виділяють чотирнадцять видів:^[6]

Дзьоган малий (Veniliornis passerinus)
Дзьоган болівійський (Veniliornis frontalis)
Дзьоган смугастокрилий (Veniliornis spilogaster)
Дятел смугастохвостий (Veniliornis mixtus)^[7]^[8]
Дятел чилійський (Veniliornis lignarius)^[7]^[8]
Дзьоган вогнистокрилий (Veniliornis callonotus)
Дзьоган жовточеревий (Veniliornis dignus)
Дзьоган смугасточеревий (Veniliornis nigriceps)
Дзьоган мангровий (Veniliornis sanguineus)
Дзьоган червоногузий (Veniliornis kirkii)
Дзьоган червонокрилий (Veniliornis affinis)
Дзьоган колумбійський (Veniliornis chocoensis)
Дзьоган гаянський (Veniliornis cassini)
Дзьоган багійський (Veniliornis maculifrons)

Етимологія

Наукова назва роду Veniliornis походить від сполучення наукової назви роду Venilia Bonaparte, 1850 і слова дав.-гр. ορνις — птах.^[9]

Примітки

↑ Bonaparte, Charles Lucien (1854). Quadro dei volucri zigodattili ossia passeri a piedi scansori. У de Luca, Serafino; Müller, D. (ред.). L'Ateneo Italiano; raccolta di documenti e memorie relative al progresso delle scienze fisiche (італ.). Т. Volume 2. Parigi [Paris]: Victor Masson. с. 116–129 [125]. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
↑ W. Swainson: Picidæ. W: J. Richardson & W. Swainson: Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America: containing descriptions of the objects of natural history collected on the late northern land expeditions, under command of Captain Sir John Franklin, R.N.. Cz. 2: The Birds. Londyn: John Murray, 1831, s. 302.
↑ ^а ^б Ch.L. Bonaparte. Conspectus Volucrum Zygodactylorum. „Ateneo Italiano”. 2, s. 125, 1854.
↑ J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 145.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 31 грудня 2021.
↑ ^а ^б Donegan, Thomas (January 2007). Proposal (#262) South American Classification Committee: Transfer Picoides mixtus and P. lignarius to Veniliornis. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 7 May 2016.
↑ ^а ^б Moore, W.S.; Weibel, A.C.; Agius, A. (2006). Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biological Journal of the Linnean Society. 87 (4): 611—624. doi:10.1111/j.1095-8312.2006.00586.x.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 400. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Bonaparte, Charles Lucien (1854). Quadro dei volucri zigodattili ossia passeri a piedi scansori. У de Luca, Serafino; Müller, D. (ред.). L'Ateneo Italiano; raccolta di documenti e memorie relative al progresso delle scienze fisiche (італ.). Т. Volume 2. Parigi [Paris]: Victor Masson. с. 116–129 [125]. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.

[Swainson-2] W. Swainson: Picidæ. W: J. Richardson & W. Swainson: Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America: containing descriptions of the objects of natural history collected on the late northern land expeditions, under command of Captain Sir John Franklin, R.N.. Cz. 2: The Birds. Londyn: John Murray, 1831, s. 302.

[Bonaparte-3] а ^б Ch.L. Bonaparte. Conspectus Volucrum Zygodactylorum. „Ateneo Italiano”. 2, s. 125, 1854.

[Cabanis&Heine-4] J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 145.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 31 грудня 2021.

[SACC-7] а ^б Donegan, Thomas (January 2007). Proposal (#262) South American Classification Committee: Transfer Picoides mixtus and P. lignarius to Veniliornis. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 7 May 2016.

[Moore-8] а ^б Moore, W.S.; Weibel, A.C.; Agius, A. (2006). Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biological Journal of the Linnean Society. 87 (4): 611—624. doi:10.1111/j.1095-8312.2006.00586.x.

[9] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 400. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]