Димер (хімія)

Практично всі розчинники здатні в рідкій фазі асоціюватися, на першому етапі асоціації утворюючи димери, більш або менш стійкі. Найвідомішим прикладом є димер оцтової кислоти, настільки стійкий, що зустрічається не тільки в її рідкій фазі та в розчинах у малополярних розчинниках, а і в кристалах та парі поблизу точки кипіння. Тут стійкість досягається двома водневими зв'язками, це приклад воднево-зв'язаного димеру. До іншого типу належить ван-дер-ваальсів димер, в якому молекули утримуються разом за допомогою ван-дер-ваальсової взаємодії.

Є найменшими олігомерами, тобто олігомерами зі ступенем полімеризації, що дорівнює 2. Це може бути молекула, що утворюється внаслідок справжньої хімічної реакції, приміром, фотохімічної димеризації етилену із утворенням циклобутану. Також це може бути молекула, формально добута подвоєнням брутто-формули іншої молекули (мономеру), приміром, дитерпени.

При утворенні таких димерів можливо відщеплення якоїсь простої молекули, найчастіше води. В такому разі молекулярна формула димеру не буде точно подвоєною формулою мономеру.

• Гомобіметалічний комплекс

• Димеризація: IUPAC "Gold Book" (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.