Елітарна культура

Еліта́рна культу́ра (англ. High culture, нім. Hochkultur) — культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Концепцію елітарної культури обстоював А. Шопенгауер. Вихідним пунктом цієї концепції, на його думку, є антропологічний поділ людей на два типи «людей корисних» (масу) і «людей-геніїв». Останні естетично обдаровані й схильні до філософсько-художньої творчості.

Проблемою елітарної культури займався, зокрема, французький соціолог П'єр Бурдьє.

Див. також

Масова культура

Примітки

Джерела

Література

Подольська Є.А.,Лихвар В.Д. Іванова К.А. Культурологія. Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. – К., Центр навчальної літератури, 2005. – 392 с.

Посилання

Елітарність // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 327.
Словник іншомовних соціо-культурних термінів [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
Кафедра культурології НУБІП, В. В. Панталієнко: Проблеми масової і елітарної культури на сучасному етапі.

Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.