Житковичі
Жи́тковичі (біл. Жыткавічы) — місто в Білорусі, у самому центрі Прип'ятського Полісся, адміністративний центр Житковицького району Гомельської області.
| Транслітерація назви | Žytkavičy | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°13′01″ пн. ш. 27°51′16″ сх. д. / 52.217094444471776171° пн. ш. 27.85470000002777979° сх. д.Координати: 52°13′01″ пн. ш. 27°51′16″ сх. д. / 52.217094444471776171° пн. ш. 27.85470000002777979° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Гомельська область | ||||
| Район | Житковицький район | ||||
| Перша згадка | 1500 | ||||
| Статус | з жовтень 1971 року | ||||
| Населення | 16,9 тис. (2004) | ||||
| Площа | 14,686551 км²[1] | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 247951 (2,3) | ||||
| Телефонний код | +375-2353 | ||||
| Висота | 137 м[2] | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Житковичі | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 229 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 238 км | ||||
  Житковичі | |||||
  Житковичі Житковичі (Гомельська область) | |||||
 | |||||
 Житковичі у Вікісховищі | |||||
Житковичі знаходиться за 238 км на захід від обласного центру. Відстань до Мінська 229 км і 25 км до історичного міста Турів. Проходять автошляхи Берестя — Гомель, Мінськ — Мікашевичі, Житковичі — Столін, Житковичі — Любань, залізнична станція Житковичі на лінії Гомель — Лунинець. На околиці міста знаходиться велике розвідане родовище бурого вугілля.
Населення
ред.| Рік | Кількість населення | Дворів |
|---|---|---|
| 1866 | 644 | 80 |
| 1886 | 326 | 51 |
| 1897 | 1 200 | - |
| 1908 | 2 084 | - |
| 1909 | 2 027 | 329 |
| 1923 | 2 895 | - |
| 1924 | 2 175 | 378 |
| 1926 | 2 975 | - |
| 1928 | 2 334 | - |
| 1933 | 2 900 | - |
| 2005 | 16 600 | - |
Історія
ред.Житковичі вперше згадуються в Литовській Метриці ву 1500 році як містечко Слуцького князівства (Новогрудське воєводство) Великого князівства Литовського. Після об'єднання Великого князівства Литовського та Польщі Житковичі входили до складу Речі Посполитої.
Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році стали центром волості в Мозирському повіті Мінської губернії Російської імперії. В тому ж році тут налічувалося 79 дворів, проходив тракт Мозир — Давид-Городок, діяла поштова станція. Тут розташовувався маєток Ожаринських. З 1795 по 1924 роки центр волості, до складу якої входили 13 селищ.
Промисловість у містечку почала розвиватися з 1886 року з будівництвом Поліської залізниці і почала діяти станція.
17 липня 1924 року Житковицька волость була перейменована в Житковицький район. З 27 вересня 1938 року Житковичі отримали статус селища міського типу, де жило 4,3 тис. осіб.
Під час Другої світової війни у Житковичах діяло підпілля. У боях за визволення селища загинуло 139 воїнів, вони поховані у братській могилі у сквері.
У жовтні 1971 року Житковичі отримали статус міста, сюди було включене сусіднє село Дворець.
Забудова
ред.Сучасна забудова кам'яна та дерев'яна, нові будинки зводяться вздовж бульвару. Багатоповерхові будинки побудовані в мікрорайонах «Озерний» і «Північний».
Визначні пам'ятки
ред.Пам'ятник дерев'яного зодчества Житковицька Свято-Троїцька церква. Цей храм був побудований в 1842 році. Також костел св. Йосипа, та й церква св. Параски П'ятниці.
Освіта та культура
ред.У місті діє 4 середніх школи, 1 школа-інтернат, 1 музична, 2 спортивних школи, ПТУ-182 (сільське і лісове господарство, механізація меліоративних робіт). Будинок школярів, районний і міський будинки культури, бібліотеки, центр фольклору, музей. Видається газета «Нове Полісся». 7 вересня в Житковичах і Турові проводиться фестиваль камерної та духової музики під керуванням Михайла Фінберга.
Відомі особи
ред.- Композитор В Будник
- Художниця Н. Чорноголових
Промисловість
ред.- Основні підприємства: моторобудівний завод, завод «Сатурн», лісозаготівельне об'єднання.
- Підприємства харчової промисловості: молокозавод, хлібозавод.
Примітки
ред.- ↑ http://gp.by/upload/iblock/bac/bace6302a74f5bc2aac8d806b18fc108.pdf
- ↑ GeoNames — 2005.
Посилання
ред.- «Жыткавічы: жыта» — сайт міста
- Фото на Globus.tut.by [Архівовано 18 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Геральдика
- Zhytkavichy, Belarus
- Żytkowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 899. (пол.)