К'юзі (італ. Chiusi) — місто і муніципалітет в Італії, у регіоні Тоскана, провінція Сієна, у давнину — самостійне місто-держава. Розташоване на відстані[1] близько 135 км на північ від Рима, 105 км на південний схід від Флоренції.

К'юзі
Chiusi
Комуна
Герб
КраїнаІталія Італія
Регіон Тоскана
ПровінціяСієна
Код ISTAT052011
Поштові індекси53043, 53044, 53040
Телефонний код0578
Координати43°01′00″ пн. ш. 11°57′00″ сх. д. / 43.01667° пн. ш. 11.95000° сх. д. / 43.01667; 11.95000Координати: 43°01′00″ пн. ш. 11°57′00″ сх. д. / 43.01667° пн. ш. 11.95000° сх. д. / 43.01667; 11.95000
Висота398 м.н.р.м.
Площа58,06 км²
Населення8093 (01-01-2023)
Густота139,39 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
МерJuri Bettollini (5-6-2016)
Офіційна сторінка

Населення — 8747 осіб (2014)[2].Щорічний фестиваль відбувається 3 липня. Покровитель — Santa Mustiola.

Історія

ред.

Перше поселення на місці сучасного К'юзі виникло не пізніше VIII ст. до н. е. і мало назву Камарс (умбр. Camars). Його мешканцями були умбри або ж споріднені з ними італійські племена (на мові яких «камарс» нібито означає «болота»).

У VII ст. до н. е. умбрів відтіснили етруски, які обнеслі поселення мурами і надали йому нову назву — Клевсін (етр. Clevsin). Етруський Клевсін був самостійним містом-державою, одним з дванадцяти «гегемонів» Етрурії. Був відомий насамперед розвинутим сільським господарством, зокрема виноробством. Найвище піднесення Клевсіна припадає на часи правління Ларса Порсени, який воював із Аррецієм і Римом, останній цар якого — Тарквіній Гордий був союзником клевсінського володаря. Війна з римлянами загалом була успішною, за деякими даними клевсінці навіть захопили Рим і уклали з ним вигідний для себе союзний договір. Арретинці натомість здобули перемогу, у битві з ними загинув син Порсени. Сам Порсена був похований у рідному місті в розкішній гробниці. У 390 р. до н. е. клевсінець на ім'я Аррунт привів під мури міста військо галльского племені сенонів. Облогу галли зняли лише після того, як посварилися з римлянами і вирушили далі на південь.

Після перузіанського походу Квінта Фабія (309 р. до н. е.) Клевсін опинився під владою римлян, які називали місто на свій лад Клузієм (лат. Clusium). Клевсінці приєдналися до повстання 299 р. до н. е. і під мурами міста союзники повстанців — галли — розгромили один з римських легіонів. Проте в битві під Сентином римляни взяли реванш. А невдовзі був розгромлений і об'єднаний загін клевсінців і перузійців — за даними Лівія на полі бою залишилося три тисячі етрусків. Клузій остаточно опинився у складі Римської республіки — на правах союзника. У 187 р. до н. е. через Клузій була проведена Кассієва дорога. Під час першої громадянської війни Клузій був базою для Папірія Карбона, який очолював війська маріанців в Етрурії. Сулла «відплатив» за це виведенням на міські землі колонії своїх ветеранів.

Християнство у Клузії поширилося у III ст. Перший місцевий єпископ, про якого збереглися згадки, помер у 322 р.

У 540 р. Клузій згадується як фортеця, у якій готський король Вітігес розмістив тисячу вояків. У 560 р. в місті був збудований собор — теперішній собор Сан-Секундьяно. З приходом лангобардів Клузій став центром одного з їхніх герцогств.

У XI ст. К'юзі здобуває самостійність під владою власного єпископа, проте вже невдовзі опинилося під владою сусіднього Орв'єто. З 1231 р. підпорядковане Сієні, з 1556 — у складі Великого герцогства Тосканського.

Демографія

ред.

Населення за роками:[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 1305 іноземців з 58 країн, серед них 549 громадян країн Євросоюзу та 28 громадян України.[4]

Сусідні муніципалітети

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
  4. Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.



🔥 Top keywords: Головна сторінкаСпеціальна:ПошукДень апостолів Петра і ПавлаЧемпіонат Європи з футболу 2024YouTubeВільнянськЧемпіонат Європи з футболуУкраїнаДжо БайденЧемпіонат Європи з футболу 2020Тищенко Микола МиколайовичЯк-52БріджертониСодоль Юрій ІвановичБурштинська ТЕСПрезидентські вибори у США 2024Збірна України з футболуДональд ТрампФуріоза: Шалений Макс. СагаДумками навиворіт 2Верес Кирило КириловичВійськові звання УкраїниДжозефіна ДжексонНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниЧемпіонат світу з футболу 2026 (кваліфікаційний раунд)Мурат ЯкінКатегорія:Померли 1944Джелял Наріман Енверович29 червняТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиFacebookКротевич Богдан ОлександровичЛюбомир РоманківРадіо «Свобода»СексСписок українських жіночих іменКиївСписок 250 найрейтинговіших фільмів IMDbЧемпіонат світу з футболу 2026