Кім Кі Дук
Кім Кі Дук (кор. 김기덕, трансліт. Кім Ґідок, кор. вимова: [kimɡidʌk] (
прослухати); нар. 20 грудня 1960, Собьок — пом. 11 грудня 2020, Рига) — південнокорейський кінорежисер та сценарист.
| Кім Кі Дук | |
|---|---|
| 김기덕 | |
.jpg) | |
| Кім Кі Дук на Венеційському кінофестивалі, 2012 | |
| Дата народження | 20 грудня 1960 |
| Місце народження | Собьок, Понхва, Північна Кьонсан, Республіка Корея |
| Дата смерті | 11 грудня 2020 (59 років) |
| Місце смерті | Рига, Латвія |
| Громадянство |  Південна Корея |
| Національність | корейці |
| Професія | режисер, сценарист |
| Кар'єра | 1996—2020 |
| Magnum opus | Весна, літо, осінь, зима... і знову весна і П'єта |
| Нагороди | «Срібний ведмідь» (2004), «Золотий лев» (2012) |
| IMDb | ID 1104118 |
 Кім Кі Дук у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в селищі Собьок (서벽) повіту Понхва (봉화) провінції Північна Кьонсан. Невдовзі сім'я переїхала до Сеула, де хлопця віддали на навчання до сільськогосподарської школи. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у віці 17 років пішов працювати на завод. У 20 років розпочав службу в армії, 5 років він провів на службі в морській піхоті. Після повернення з армії подався до храму для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священником. Саме в цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом і для розвитку власних здібностей поїхав до Парижа. Там в 1990—1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику.
Кінокар'єра
ред.Уже 1995 року він розпочав свою кар'єру як сценарист, здобувши нагороду за найкращий сценарій до фільму «Художник та злочинець, засуджені до смерті». Згодом майбутній режисер подорожував світом і проводив виставки своїх картин. Утім після ще двох нагород за найкращі сценарії Кім Кі Дук узявся до знімання фільмів безпосередньо. Так світ побачив перші фільми — «Крокодил» (1996) і «Дикі тварини» (1996). Фільми мали сенсаційні відгуки від корейських критиків за складність та неоднозначність учинків і характерів героїв, шокувальний візуальний ряд та неочікувані висновки, які підводив режисер. У 2004 році він отримав нагороди за найкращу режисуру на двох різних кінофестивалях за два різні фільми. На Берлінському міжнародному кінофестивалі він був нагороджений за фільм "Самаритянка" (2004),[1] а на Венеційському кінофестивалі - за фільм "3-Ірон" (також 2004). У 2011 році його документальний фільм "Аріранґ" отримав нагороду за найкращий фільм у категорії "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю.[2] У 2012 він отримав «Золотого лева» на 69-му Венеційському кінофестивалі за фільм «П'єта». У 2015 році в Пекіні на секції "Азійські блискучі зірки" майбутнього Берлінського міжнародного кінофестивалю було оголошено, що Кім буде режисером свого найбюджетнішого на сьогодні фільму "Хто такий Бог?", продюсерами якого є голлівудські продюсери Стівен Кастор і Джим Райґіл (триразовий лауреат премії "Оскар") під прапором своєї продюсерської компанії Its Just Us Productions, а також китайська продюсерська компанія Film Carnival (Ханчжоу). Фільм був профінансований CITIC Guoan, Huafeng Investment Consultation та Its Just Us Productions (China Daily News).
Контроверсії та цензура
ред.Британська комісія з класифікації фільмів затримала випуск фільму Кім Кі Дука «Острів» (2000) у Великій Британії через випадки жорстокого поводження із тваринами у фільмі. Щодо сцен, на яких із жаби здирають шкіру після побиття до смерті, а риб калічать, режисер заявив: «Ми приготували всю рибу, яку використовували у фільмі, і з'їли її, висловивши свою вдячність. Я вчинив багато жорстокості щодо тварин у своїх фільмах. І мене мучитиме совість до кінця свого життя», — пояснив режисер.[3]
Американському інтерв'юеру, який припустив, що такі сцени тривожать і створюють перешкоду для розповсюдження стрічки в інших країнах, Кім сказав: «Як я бачу, їжа, яку ми їмо сьогодні, нічим не відрізняється. В Америці ви їсте яловичину, свинину і вбиваєте всіх цих тварин. І люди, які їдять цих тварин, не стурбовані їхнім забоєм. Тварини є частиною цього циклу споживання. На екрані це виглядає більш жорстоким, але я не бачу різниці. І так, існує культурна різниця, і, можливо, американці матимуть із цим проблеми, але якщо вони можуть бути просто більш чутливими щодо того, що прийнятно в різних країнах, я сподіваюся, у них не буде занадто багато проблем із тим, що відображається на екрані».[4]
У 2013 році фільм Кіма Кі Дука «Мебіус» фактично заборонили до прокату в Республіці Корея. У ньому йдеться про чоловіка, який виріс у неблагополучній родині, зруйнованій подружньою невірністю батька (у фільмі є сцена, у якій батько каструє себе). Зрештою, головний герой відрікається від світу.
Корейська комісія з віковим рейтингами надала фільму статус «для обмеженого розповсюдження», тим самим прирівнявши його до порнографії, — це означло, що нову картину Кіма могли показувати тільки в місцях, куди закритий доступ неповнолітнім, а таких кінотеатрів у Кореї немає.[5]
Звинувачення в сексуальних домаганнях і виправдання
ред.У 2017 році був звинувачений анонімною акторкою в насильницькому примушуванні до знімання у сцені сексу у фільмі «Мебіус», на які вона нібито не давала згоди.[6] Наступного року ще три жінки звинувачували його в сексуальному насильстві.[7][8] Кім Кі Дук виступив із зустрічними позовами у зв'язку з помилковими звинуваченнями і дифамації. У січні 2019 суд зняв із Кіма звинувачення в сексуальному нападі, однак він мав сплатити близько 4 450 доларів США штрафу за напад.[9]
Смерть
ред.11 грудня 2020 року помер внаслідок ускладнення від COVID-19, перебуваючи в Ризі (Латвія)[10]. За словами режисера Віталія Манського, Кім Кі Дук прибув до Латвії 20 листопада. З 5 грудня він не виходив на зв'язок. У ніч на 11 грудня він помер у лікарні.[11] Корейський режисер мав намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання в Латвії. Після того як режисер не з'явився на призначену зустріч, колеги почали шукати його, уточнюючи інформацію в латвійських лікарнях. Через жорсткі правила щодо захисту особистих даних цей пошук був затруднений.[12]
Тематика фільмів та герої
ред.Героями Кіма стали люди пересічні, з нижніх прошарків суспільства. В екстремальних умовах боротьби і гротеску режисер відчував та передавав людську невинність.У своїх фільмах Кім Кі Дук часто апелює до почуттів. Він не шукає вирішення глобальних проблем, він не знає відповіді на соціально значущі запитання. Його цікавить людська душа — щирість, любов, злість, злоба, правда і брехня, мінливість думок тощо.Часто у фільмах режисера з'являється образ природи. Кім Кі Дук свідомо уникає розвитку сюжету на тлі глобалізації, великих міст та трагедій сучасності задля кращого усвідомлення глядачем емоцій та переживань героїв.
Коментарі
ред.«Кім Кі Дук — рідкісний режисер у тому розумінні, що він знімає свої фільми послідовно, у суворій відповідності до логіки сценарію. Тобто він вигадує, як зробити красивим цей епізод, дістає задоволення від його зйомок і лише потім починає думати над тим, як відзняти гарно й наступний, — саме тому його стрічки такі гарні», — Юрій Гладильщиков.[13]
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Корейська назва | Транслітерація | Режисер | Продюсер | Сценарист |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1996 | «Крокодил»[en] | 악어 | Ag-o |  | | |
| «Дикі тварини»[en] | 야생동물 보호구역 | Yasaeng dongmul bohoguyeog | | | ||
| 1998 | «Готель «Пташина клітка»»[en] | 파란 대문 | Paran daemun | | | |
| 2000 | «Острів» | 섬 | Seom | | | |
| «Справжня вигадка»[en] | 실제 상황 | Shilje sanghwang | | | ||
| 2001 | «Адреса невідома»[en] | 수취인 불명 | Suchwiin bulmyeong | | | |
| «Поганий хлопець»[en] | 나쁜 남자 | Nabbeun namja | | | ||
| 2002 | «Берегова охорона»[en] | 해안선 | Haeanseon | | | |
| 2003 | «Весна, літо, осінь, зима... і знову весна» | 봄, 여름, 가을, 겨울 그리고 봄 | Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom | | | |
| 2004 | «Самаритянка»[en] | 사마리아 | Samaria | | | |
| «Порожній будинок» | 빈 집 | Bin-jip | | | | |
| 2005 | «Натягнута тятива» | 활 | Hwal | | | |
| 2006 | «Час»[en] | 시간 | Shi gan | | | |
| 2007 | «Подих»[en] | 숨 | Soom | | | |
| 2008 | «Мрія»[en] | 비몽 | Bimong | | | |
| «Прекрасна»[en] | 아름답다 | Areumdapda | | | ||
| «Незмонтований фільм»[en] | 영화는 영화다 | Yeonghwanun Yeonghwada | | | ||
| 2010 | «Таємне возз’єднання»[en] | 의형제 | Uihyeongje | | ||
| 2011 | «Аріран»[en] | 아리랑 | Arirang | | | |
| «Амінь»[en] | 아멘 | Amen | | | | |
| «Пунсан»[en] | 풍산개 | Pungsan-gae | | | ||
| 2012 | «П'єта» | 피에타 | Pietà | | | |
| 2013 | «Мебіус»[en] | 뫼비우스 | Moebius | | | |
| «Груба гра»[en] | 배우는 배우다 | Baeuneun Baeuda | | | ||
| «Червона родина»[en] | 붉은 가족 | Boog-eun ga-jeok | | | ||
| 2014 | «Один на один»[en] | 일대일 | Il-dae-il | | | |
| «Знахідка»[en] | 신의 선물 | Sinui seonmul | | | ||
| 2015 | «Стоп»[en] | 스톱 | Seutop | | | |
| «Зроблено в Китаї»[en] | 메이드 인 차이나 | Mei-deu in Chai-na | | | ||
| 2016 | «Мережа»[en] | 그물 | Geumul | | ||
| 2017 | «Вилковий навантажувач»[en] | 포크레인 | Pokeulein | | | |
| 2018 | «Людина, простір, час і знову людина» | 인간, 공간, 시간 그리고 인간 | Inkan, gongkan, sikan grigo inkan | | | |
| 2019 | «3000»[en] | 3000 | 3000 | |
Міжнародні нагороди
ред.| Рік | Нагорода | Категорія | Робота | Результат | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| 2004 | 54-й[en] Берлінський міжнародний кінофестиваль | Срібний ведмідь (кращий режисер) | «Самаритянка» | Перемога | [14] |
| 61-й[en] Венеційський кінофестиваль | Срібний лев (кращий режисер) | «Порожній будинок» | Перемога | [15] | |
| 2011 | 64-й Каннський кінофестиваль | Приз програми «Особливий погляд» | «Аріран» | Перемога | [16] |
| 2012 | Кінофестиваль Курстендорф[en] | «Award for Future Movies» | «П'єта» | Перемога | [17] |
| 69-й Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Перемога | [18] | ||
| 2014 | 71-й[en] Венеційський кінофестиваль | Кращий фільм програми Дні Венеції | «Сам на сам» | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ La Biennale - Cinema - News. web.archive.org. 15 вересня 2004. Архів оригіналу за 15 вересня 2004. Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ Leffler, Rebecca (21 травня 2011). Un Certain Regard Announces Top Prizes (Cannes 2011). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ 'I've done a lot of cruelty to animals'. the Guardian (англ.). 2 серпня 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ "An Interview with Kim Ki-Duk and Suh Jung on The Isle". Monsters and Critics. Archived from the original on 28 November 2007. Retrieved 26 November 2007. Архів оригіналу за 28 листопада 2007.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Через сцени інцесту й насильства новий фільм Кім Кі Дука заборонили до прокату в Південній Кореї. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ South Korean Director Kim Ki-duk Sued for Alleged Violence on Set, Adding Unscripted Sex Scene | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Three women accuse Korean director Kim Ki-duk of rape and assault. the Guardian (англ.). 7 березня 2018. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ South Korean Filmmaker Kim Ki-duk Accused of Rape | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Kil, Sonia; Kil, Sonia (5 січня 2019). Court Dismisses Kim Ki-duk Case Against Actress, TV Show. Variety (амер.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ "Українська правда": Знаменитий корейський режисер Кім Кі Дук помер від COVID. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Kultūra, DELFI (11 грудня 2020). Latvijā miris pasaulē slavenais dienvidkorejiešu režisors Kims Kiduks (precizēts). delfi.lv (латис.). Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Корейський кінорежисер Кім Кі Дук помер через ускладнення після коронавірусу, — ЗМІ — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Юрий Гладильщиков (1 листопада 2005). Третий старый должен уйти. stengazeta.net (рос.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2016.
- ↑ PRIZES & HONOURS 2004. berlinale.de. Архів оригіналу за 15 October 2013. Процитовано 10 червня 2014.
- ↑ Official Awards of the 61st Venice Film Festival. labiennale.org. Архів оригіналу за 15 September 2004. Процитовано 4 червня 2018.
- ↑ Awards 2011: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 21 August 2011.
- ↑ СВЕЧАНО ОТВАРАЊЕ КУСТЕНДОРФА 2012 [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
- ↑ Whipp, Glenn (8 вересня 2012). 'The Master' wins big at Venice ... and it could have been bigger. The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 листопада 2019.
Джерела
ред.Посилання
ред.- Кім Кі Дук [Архівовано 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на HanCinema (англ.)
- Кім Кі Дук [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на Korean Movie Database (англ.)
- Ким Ки Дук — arthouse.ru(рос.)
- Ким Ки Дук — kinopoisk.ru [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Гладильщиков Ю.Справочник грёз. Путиводитель по новому кино. — М.: КоЛибри, 2008. — 528 с.(рос.)