Ніко Мак-Брейн
Майкл Генрі Мак-Брейн (англ. Nicko McBrain; народився 5 червня 1952) — британський рок-ударник, музикант, автор пісень. Незмінний ударник хеві-метал гурту Iron Maiden з 1982 року.
Ніко Мак-Брейн | |
---|---|
Nicko McBrain | |
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Майкл Генрі Мак-Брейн Michael Henry McBrain |
Дата народження | 5 червня 1952 (72 роки) |
Місце народження | Hackney, район Лондона. |
Роки активності | з 1972 року дотепер |
Громадянство | Велика Британія |
Віросповідання | протестантизм |
Професія | Ударник, композитор, автор пісень |
Освіта | Barnet and Southgate Colleged |
Інструменти | ударна установка і ударний музичний інструмент |
Жанр | важкий метал |
Колективи | Streetwalkers, Pat Travers, Trust, Iron Maiden |
ironmaiden.com | |
![]() |
Дитинство
ред.Мак-Брейн народився 5 червня 1952 року в передмісті Лондона Хокні або, як його ще називають, Кокні, в сім'ї вихідців із Шотландії. Своє дивне прізвисько Ніко отримав ще в дитячому саду за ніжну і віддану любов до плюшевого ведмедика на кличку Ніколас. Він не розлучався зі своїм другом ніде, навіть за їжею. На додачу до всього батьки ласкаво називали його Нікі.Батько Майкла обожнював джаз і намагався заронити сім'я любові до джазу в серце зростаючого сина. Недивно, що малий Майкл ні про що інше, крім кар'єри джазового барабанщика і мріяти не міг. В той час, коли діти мріяли про велосипеди та іграшки, Майкл хотів мати хоча б один барабан і пару паличок до нього. Його кумиром був Джо Морелла, ударник легендарного джазового колективу Дейва Брубека.[1]
Початок кар'єри
ред.Його першою командою стала команда The 18th Fairfield Walk, яка майже не мала власних творів і яка грала переважно композиції The Beatles і Оттіса Реддінга. Потім новий ударник пристав до Wells Street Blues Band, яка грала тільки блюз. Але і з цим гуртом не було пов'язано ніяких спогадів і ніяких робіт у сфері звукозапису. Протягом року Мак-Брейн блукав, шукаючи роботу, доки випадково не натрапив на оголошення про те, що новому гурту потрібен ударник.
Streetwalkers
ред.Перші професіональні записи він зробив з музикантами гурту Streetwalkers, організованому співаком Роджером Чепменом і гітаристом Чарлі Уитні відразу після розпаду прославленої команди Family. Доповнивши у 1976 склад гурту крім Ніко Мак-Брейна басистом Джоном Плотелем, ансамбль випустив диск Downtown Flyers 1975, який надихався, переважно, соулом і R&B. Після серії вдалих виступів у студентській аудиторії — переважно в Німеччині — ансамбль випустив третій диск Red Card 1976, який попав у двадцятку британських альбомних списків. Однак цей успіх виявився недовгим і був підпсований внутрішніми чварами в колективі. У липні 1976 року Ніко Мак-Брейн був змушений піти з гурту.
Pat Travers Band
ред.Після недовгих блукань 25-річний ударник був помічений у складі гурту Pat Travers Band — гурті відомого блюзового гітариста Пата Траверса, але доволі швидко залишив склад, випустивши два альбома в 1977 Makin' Magic та у 1977 Putting It Straight. Причину виходу Ніко пояснював невтримною жадібністю свого шефа і професіональними амбіціями.
Різні колективи
ред.Чотири роки з 1977 до 1982 молодий Мак-Брейн отримував скромні для пересічного британця гонорари, граючи в клубах, пабах і невеликих стадіонах у складі багатьох хард-блюз колективів. Один з них називався Stretch, який спеціалізувався на публічних виступах і в складі якої були записані декілька треків для альбому «Forget the Past» 1978 року. У склад також входили Stretch (вокал), Джон Кук (клавіші), Стів Емері (бас), Ніко Мак-Брейн (барабани), Кріс Мерсер (гармонія), Кірбі Грегорі (гітара). Інша McKittie, яка в 1981 році грала на фестивалі в Бельгії перед Iron Maiden.
А трохи пізніше Ніко опинився в ролі сесійного барабанщика у французьких металістів Trust, котрим також довелося грати на одній сцені з Iron Maiden. Коли менеджменту Iron Maiden стало зрозуміло, що ударник Клайв Берр ненадовго затримається в гурті, Ніко виявився першим кандидатом на заміну.
Iron Maiden
ред.В середині 1990-х фірмою EMI були перевидані всі сингли, випущені гуртом Iron Maiden за десять років, у вигляді 10 дисків, на кожний із яких попало по два сингла. Кожний диск складався з коментарів Ніко Мак-Брейна — забавна сага під назвою «Listen With Nicko!» в 10 частинах. Ніко вклав у ці треки весь свій комічний талант: крім розповідей про маловідомі моменти історії гурту, він розповідав слухачам про всякі забавні випадки із життя музикантів.
Дискографія
ред.Streetwalkers
ред.Pat Travers
ред.Stretch
ред.- Forget the past (1978)
Trust
ред.- Marche ou Creve (Оригінальне видання французькою) Savage (Версія англійською) (1981)
Iron Maiden
ред.- Piece of Mind (1983)
- Powerslave (1984)
- Live After Death (1985) Live
- Somewhere in Time (1986)
- Seventh Son of a Seventh Son (1988)
- No Prayer for the Dying (1990)
- Fear Of The Dark (1992)
- Live at Donington (1992) Live Album
- A Real Live One (1993) Live Album
- A Real Dead One (1993) Live Album
- The X Factor (1995)
- Virtual XI (1998)
- Brave New World (2000)
- Rock in Rio (2002) Live Album
- Dance of Death (2003)
- Death on the Road (2005) Live Album
- A Matter of Life and Death (2006)
Апаратура
ред.Тепер Мак-Брейн використовує барабани Premier і тарілки Paiste. Раніш, він був давнім ендорсером барабанів Sonor, але на початку 1990-их перемикнувся на марку Premier. На альбомі «A Matter of Life and Death», він привніс малий барабан на прізвисько «звір». Цей барабан був куплений ще в 1975 і називається він LM 402. Це найстарший барабан у його теперішній барабанній установці.
Манера гри
ред.Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2011) |
Цікаві факти
ред.- Прізвисько Ніко приклеїлося до Майкла на все життя, коли він і клавішник Біллі Дей ішли на зустріч до менеджера із CBS Records. Біллі Дей представив Майкла як свого італійського друга. Він сказав: «Його ім'я — Ніко» Майклу сподобалося прізвисько і він вирішив використовувати його як сценічний псевдонім.
- 18 серпня 1983 року музиканти Iron Maiden відійшли за сцену під час барабанного соло Ніко. Стів Гарріс виявив, що його бас-гітара не працює і попросив когось із обслуговчого персоналу переказати Ніко, щоб той розтягнув соло, поки Стів полагодить несправність. Однак технік не знав, як спілкуватися з Ніко під час концерту. Він встав перед помостом з барабанами і почав розмахувати руками і кричати. В результаті Ніко нічого не зрозумів і збився з ритму. Після концерту розлючений барабанщик виловив провинця і вдарив його по лицю. Стів заступився за ні в чому не винного юнака, що вилилося в 30-хвилинний скандал.
- В 1983 році, на Багамах, був знятий відеокліп до пісні «Flight Of Icarus» з четвертого студійного альбому Iron Maiden Piece Of Mind. Ніко з'являється у відеокліпі у ролі Дедала — старця із червоним гримом на обличчі та шматочками суничного джему, які вивалювалися з рота. Під час зйомок на майданчику ударила гроза, блискавки борознили все небо, і було вирішено зняти Ніко на фоні палахкотіючих хмар. Півгодини його протримали під зливою, але крім застуди Ніко із цієї витівки так нічого й не вийшло.
- Мак-Брейн завзятий гравець у гольф.
- 22 березня 2007 у Мак-Брейна відібрали права, наклали штраф у 500 фунтів і усунули від водіння на шість місяців. На автостраді M74 біля Локербі, Шотландія швидкість його автомобиля досягла близько 110 км/год. Він визнав себе винним у вчиненому за всіма пунктами і безсуперечно виплатив штраф, оскільки він не міг бути присутнім на суді під час світового турне з Iron Maiden.
- До того, як стати ударником в Iron Maiden, Мак-Брейн знявся в ролі диявола в кліпі гурту під назвою The Number of the Beast.
- В теперішній час він є менеджером маловідомої нью-йоркського хард-рок гурту Voices of Extreme або V.O.X.
- Він брав участь у написанні текстів до композиції «No More Lies» із альбому Iron Maiden 2003 року Dance of Death.
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2003. Процитовано 11 лютого 2003.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.![]() | Це незавершена стаття про співака. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |