Олівія де Гевіленд
Олівія де Гевіленд (англ. Olivia de Havilland; 1 липня 1916, Токіо — 26 липня 2020, Париж) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями в фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших актрис «золотої доби» Голлівуду.
| Олівія де Гевіленд | |
|---|---|
| Olivia de Havilland | |
 | |
| Ім'я при народженні | Olivia Mary de Havilland |
| Дата народження | 1 липня 1916 |
| Місце народження | Токіо,  Японія |
| Дата смерті | 26 липня 2020 (104 роки) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез[1][2] |
| Громадянство |  США[3][4].svg){kind=small} Велика Британія[4].svg){kind=small} Франція[5][6] |
| Релігія | Єпископальна церква |
| Alma mater | Los Gatos High Schoold (1934)[7][4], Notre Dame High Schoold[4] і Коледж Міллзаd[7][4] |
| Професія | сценаристка, телеакторка, акторка театру, акторка |
| Кар'єра | 1935—1988 |
| Заклад | Warner Brothers |
| Нагороди |     |
| IMDb | ID 0000014 |
| офіційний сайт | |
 Олівія де Гевіленд у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Олівія Мері де Гевіленд народилася 1 липня 1916 року у Токіо в родині Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під сценічним ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Гевіленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. 1917 року в неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[8]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. 1919 року, після розлучення батьків, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися в каліфорнійському місті Саратога[9].
Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна акторка, але вже в 1935 році проміняла театр на кіно. Серед її ранніх фільмів популярні пригодницькі стрічки «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936) та «Пригоди Робіна Гуда» (1938). В 1930-х роках де Гевіленд багато знімалася в парі з Ерролом Флінном. 1939 року зіграла роль Мелані Вілкс в легендарному фільмі «Звіяні вітром», за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.
Наприкінці 1940-х років акторка тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: 1947 року за роль у фільмі «Кожному своє», та 1950 року за роль в «Спадкоємиці».
1941 року де Гевіленд прийняла американське громадянство[10]. На початку 1940-х років Олівія була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що в неї стався скандал зі студійним керівництвом, що призвело до судового процесу. Який де Гевіленд спільно з Гільдією кіноакторів і виграла, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[11]. Це стало однією з найбільш значущих постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше сказала, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».
Її кар'єра в кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).
Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжувала зніматися на телебаченні. 1986 року була номінована на «Еммі» і отримала «Золотий глобус» за роль імператриці Марії Федорівни у фільмі «Анастасія: Загадка Анни»[12].
2008 року була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. 2010 року актрисі присвоєно звання Кавалера ордена Почесного легіону[13], а 2017 року де Гевіленд отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[14].
2017 року на екрани вийшов мінісеріал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд. Роль Олівії виконала Кетрін Зета-Джонс. Олівія де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості й представляє в неправдивому світлі[15]. Та 2018 року її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[16].
Олівія де Гевіленд померла 26 липня 2020 року в себе вдома у Парижі в 104-річному віці[17].
Особисте життя
ред.У 1940-х роках де Гевіленд мала романи з Джоном Г'юстоном, Джеймсом Стюартом і Говардом Г'юзом.
1946 року вийшла заміж за письменника Маркуса Гудріха, шлюб з яким розпався 1953 року. Їхній син Бенджамін (нар. 1949) став математиком. 1991 року він помер після тривалої боротьби з лімфогранулематозом.
Із 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 року у пари народилася дочка Жізель[18]. Цей шлюб також завершився розлученням, і з того часу постійним місцем проживання акторки став Париж[19].
Фільмографія
ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1935 | ф | Сон літньої ночі | A Midsummer Night's Dream | Гермія |
| 1935 | ф | Одіссея капітана Блада | Captain Blood | Арабелла Бішоп |
| 1936 | ф | Атака легкої кавалерії | The Charge of Light Brigade | Ельза Кемпбелл |
| 1936 | ф | Ентоні нещасний | Anthoni Adverse | Анджела Джузеппе |
| 1937 | ф | Великий Гаррік | The Great Garrick | Жермена де ла Корб |
| 1937 | ф | Любов, яку я шукав | It's Love I'm After | Марсія Вест |
| 1938 | ф | Пригоди Робіна Гуда | The Adventures of Robin Hood | Меріан |
| 1938 | ф | Четверо — це банда | Fours a Crowd | Лорі Ділінгвелл |
| 1939 | ф | Додж-сіті | Dodge City | Еббі Ірвінг |
| 1939 | ф | Приватне життя Єлизавети та Ессекса | The Private Lives of Elizabeth and Essex | леді Пенелопа Грей |
| 1939 | ф | Звіяні вітром | Gone with the Wind | Мелані Гамільтон-Вілкс |
| 1940 | ф | Шлях на Санта-Фе | Santa Fe Trail | Кіт Карсон Голлідей |
| 1941 | ф | Сунична білявка | The Strawberry Blonde | Емі Лінд Греймс |
| 1941 | ф | Затримайте світанок | Hold Back the Dawn | Емі Браун |
| 1941 | ф | Вони померли на своїх постах | They Died with Their Boots On | Елізабет Бейкон |
| 1942 | ф | В цьому наше життя | In This Out Life | Рой Тімберлейк |
| 1943 | ф | Принцеса О'Рурк | Princess O'Rourke | Мері Вільямс |
| 1946 | ф | Кожному своє | To Each His Own | міс Джозефіна «Джоді» Норріс |
| 1946 | ф | Темне дзеркало | The Dark Mirror | Террі/Рут Коллінз |
| 1946 | ф | Відданість | Devotion | Шарлотта Бронте |
| 1948 | ф | Зміїна яма | The Snake Pit | Вірджинія Стюарт Канінгем |
| 1949 | ф | Спадкоємиця | The Heiress | Кетрін Слопер |
| 1952 | ф | Моя кузина Рейчел | My Cousin Rachel | Рейчел Ешлі |
| 1955 | ф | Ця леді | That Lady | Ана де Мендоза |
| 1955 | ф | Не як чужий | Not as a Stranger | Крістіна Гедвігсон |
| 1958 | ф | Гордий бунтар | The Proud Rebel | Ліннет Мур |
| 1959 | ф | Брехня | Libel | леді Маргарет Лондон |
| 1962 | ф | Світло на площі | Light in the Piazza | Мег Джонсон |
| 1964 | ф | Леді в клітці | Lady in Cage | Корнелія Гілард |
| 1964 | ф | Тихше, тихше, мила Шарлотто | Hush… Hush, Sweet Sharlotte | Міріам Дірінг |
| 1972 | ф | Папеса Іоанна | Pope Joan | мати-настоятелька |
| 1977 | ф | Аеропорт 77 | Airport 77 | Емілі Лівінгстон |
| 1978 | ф | Рій | The Swarn | Морін Шустер |
| 1979 | ф | П'ятий мушкетер | The Fifth Musketeer | королева Анна Австрійська |
| 1982 | ф | Вбити легко | Murder Is Easy | Гонорія Вейнфлет |
| 1986 | ф | Анастасія: Загадка Анни | Anastasia: The Mystery of Anna | імператриця Марія Федорівна |
| 1986 | ф | Північ і Південь 2 | North and South, Book 2 | місіс Ніл |
Нагороди та номінації
ред.- 1940 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Звіяні вітром).
- 1941 — Номінація на найкращу акторку (Затримайте світанок).
- 1947 — Найкраща акторка (Кожному своє).
- 1948 — Номінація на найкращу акторку (Зміїна яма).
- 1950 — Найкраща акторка (Спадкоємиця).
- 1950 — Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі (Спадкоємиця).
- 1953 — Номінація на найкращу жіночу роль у драматичному фільмі (Моя кузина Рейчел)
- 1986 — Найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі (Анастасія: Загадка Анни).
- 1949 — Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Зміїна яма).
Примітки
ред.- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Ruiz M. S. Un cimetière bien vivant : le Père-Lachaise — 2021. — С. 168.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д https://walkoffame.com/olivia-de-havilland/
- ↑ https://www.huffingtonpost.fr/entry/kirk-douglas-nest-pas-le-dernier-monstre-sacre-dhollywood-olivia-de-havilland-est-toujours-la_fr_5e3bceb8c5b6b70886fa416b
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ «Hollywood's Oldest Feud»
- ↑ Оливия де Хэвилленд. 24SMI (рос.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Olivia de Havilland a Citizen. The New York Times (амер.). 29 листопада 1941. ISSN 0362-4331. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ De Havilland lawsuit resonates through Hollywood. Reuters (англ.). 24 серпня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Overview for Olivia De Havilland. Turner Classic Movies. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Olivia de Havilland honored by French president. The Washington Times (амер.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ There is nothing like a Dame. The Oldie (en-gb) . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Screenwriters say Olivia de Havilland case could be a disaster for entertainment industry. Sky News (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Maddaus, Gene; Maddaus, Gene (26 березня 2018). Olivia de Havilland’s ‘Feud’ Suit Tossed by Appeals Court. Variety (англ.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ 'Gone With the Wind' star Olivia de Havilland dies at 104. EW.com (EN) . Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ Mirande, Jean-Noël (22 липня 2012). Olivia de Havilland, une Américaine à Paris. Le Point (фр.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Olivia and Oscar. Los Angeles Times (амер.). 23 березня 2003. Процитовано 27 листопада 2019.