Отто Бінге

Учасник Першої світової війни, служив у артилерії. Член СС (особистий номер 405 841). В 1936 році вступив у частини посилення СС. У 1940 році переведений в поліцейську дивізію СС, де очолив 4-й дивізіон 4-го артилерійського полку СС. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. В 1943 році очолив 4-й артилерійський полк СС. На початку 1944 року призначений командиром 17-го артилерійського полку СС у складі 17-ї моторизованої дивізії СС «Гец фон Берліхінген». Як старший командир неодноразово виконував обов'язки командира дивізії.

• Єфрейтор (16 травня 1915)
• Унтер-офіцер (10 серпня 1915)
• Лейтенант резерву (3 липня 1917)
• Лейтенант поліції (1 березня 1922)
• Обер-лейтенант поліції (24 травня 1924)
• Гауптман поліції (1 квітня 1933)
• Майор охоронної поліції (20 квітня 1937)
• Штурмбаннфюрер загальних СС (1 листопада 1941)
• Оберштурмбаннфюрер військ СС (1 травня 1942)
• Оберст-лейтенант охоронної поліції (25 жовтня 1942)
• Штандартенфюрер СС і оберст охоронної поліції (20 квітня 1944)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 березня 1917)
  • 1-го класу (1 лютого 1920)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), лицарський хрест з мечами
• Хрест Левенфельда
• Балтійський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го і 2-го ступеня (18 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (15 вересня 1942)
  • 1-го класу (15 жовтня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — С. 224—225, ISBN 978-5-9955-0081-0 (рос.)
• Mark C Yerger, Atglen, PA, Schiffer Publishing, 1997 (ISBN 978-0-7643-0356-2, LCCN 97067426)