Пелешенко Василь Іларіонович

Народився 28 червня 1927 року в селі Долина Обухівського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни. Закінчив 1957 року Київський університет зі спеціальністю «геолог-гідрогеолог». Працював у Київському університеті у 1957—1968 роках інженером, з 1968 року доцентом, старшим викладачем на кафедрі гідрогеології та інженерної геології геологічного факультету.

У 1968—1971 роках відповідальний працівник відділу науки ЦК Компартії України.

У Київському університеті у 1971—1976 роках працює доцентом кафедри гідрології суші географічного факультету, у 1976 році очолив кафедру гідрології суші, яку за його ініціативи перейменовано на кафедру гідрології і гідрохімії (тепер гідрології та гідроекології). Заснував науково-дослідну лабораторію гідрохімії (тепер лабораторія гідроекології та гідрохімії). У 1993—2002 роках професор кафедри, у 2002—2003 роках провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії. Кандидатська дисертація «Підземні води межирічя Сіверський Донець-Оскіл» захищена у 1967 році, докторська дисертація «Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод суші (оцінка, баланс і прогноз на прикладі території України)» захищена у 1981 році.

Засновник гідрохімічної школи у Київському університеті. У 1981 році за його ініціативи заснований Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар на річці Рось. Розробив методологію оцінки взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод та принципи кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічного режиму річок. Зробив значний внесок у формуванні меліоративної гідрохімії. Був головою спеціалізованої вченої ради захисту дисертацій Київського університету 1993—2003 роках. Учасник міжнародних форумів у Лондоні 1969 року, Токіо 1970 року). Підготував 2 докторів наук, 5 кандидатів наук. Член редколегії наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія».

Брав участь в експедиціях на Забайкаллі, Шацьких озерах, річках Прип'яті, Дунаї, водоймах-охолоджувачах АЕС на території України та Смоленської АЕС в Росії, 30-км зоні ЧАЕС.

• Заслужений діяч науки і техніки України.
• Нагрудний знак Гідрометслужби «Почесний працівник гидрометслужби України» (1999).
• Орден «Знак Пошани» (1970).
• Орден "За заслуги" III ступеня (1997).
• Орден "За заслуги" II ступеня (2002).
• Відзнака Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка (2007).

Автор і співавтор понад 200 наукових праць, 9 монографій, 28 підручників та навчальних посібників, 1 винаходу. Основні праці:

1. Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод (на прикладі рівнинної частини території України). — К., 1975.
2. (рос.) Гидрохимический атлас СССР. — М., 1990 (у співавторстві).
3. Гідрохімія України. — К., 1995 (у співавторстві).
4. Гідрогеологія з основами інженерної геології. — К., 2003 (у співавторстві).

1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
2. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
3. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
4. Київський університет. Шляхами успіху. — К., 2008.
5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.