Писемність фульфульде

Фулійська писемність або писемність фульфульде — сукупність різних видів писемності, що використовуються для запису фулійської мови (також відомої як фульфульде, фулар, пулар). Історично мова записувалась арабським письмом (аджамі), у наші дні використовуються, переважно, латинське письмо та адлам.[1][2]

Адлам

ред.

Адлам — абетка, що була розроблена для запису фулійської мови. Містить 28 букв: 5 букв для голосних звуків, і 23 букви – для приголосних. Кожній букві відповідає один звук, напрямок їх запису – справа наліво.[3][4][5][6]

Історія

ред.

Розроблена у 1990-их двома братами, підлітками Ібрагіма та Абдулає Баррі з краю Нзерекоре (Ґвінея). Метою було створення нової писеммності, що правильно б передавала всі звуки фулійської мови. Усі букви створювалися навмання: підлітки заплющували свої очі та малювали усілякі знаки. Переглянувши отримані рисунки, вони вибирали, які з них виглядали найкраще, та пов'язували їх з певними звуками.[7]

Нова писемність отримала назву адлам (𞤀𞤣𞤤𞤢𞤥). Назва є скороченням від "Alkule Dandayɗe Leñol Mulugol" (𞤀𞤤𞤳𞤵𞤤𞤫 𞤁𞤢𞤲𞤣𞤢𞤴𞤯𞤫 𞤂𞤫𞤻𞤮𞤤 𞤃𞤵𞤤𞤵𞤺𞤮𞤤), що у перекладі означає "абетка, що вберігає народи від зникнення" (також відповідні букви подані на перших позиціях абетки).[8]

У 2016 році адлам було додано до Unicode 9.0,[9] а вже 2019 року вигляд усіх букв було переглянуто і у деяких випадках змінено задля кращого розуміння абетки та її осучаснення.[10][11]

Букви

ред.
АдламВідповідники в інших писемностяхНазва[12]IPA[13]
велика

буква

мала

буква

ЛатиницяАрабиця
𞤀𞤢aاа/a/
𞤁𞤣dدда/d/
𞤂𞤤lلла/l/
𞤃𞤥mمма/m/
𞤄𞤦bبба/b/
𞤅𞤧sسса/s/
𞤆𞤨pра/p/
𞤇𞤩ɓ / bhбга/ɓ/
𞤈𞤪rرра/r/ɾ/
𞤉𞤫eе/e/
𞤊𞤬fفфа/f/
𞤋𞤭iі/i/
𞤌𞤮oьо/ɔ/
𞤍𞤯ɗ / dhдга/ɗ/
𞤎𞤰ƴ / yhйга/ʔʲ/
𞤏𞤱wوуа/w/
𞤐𞤲nنна/n/
𞤑𞤳kكка/k/
𞤒𞤴yيя/j/
𞤓𞤵uу/u/
𞤔𞤶jجджа/dʒ/
𞤕𞤷cча/tʃ/
𞤖𞤸hحга/h/
𞤗𞤹ɠ / qقґха/q/
𞤘𞤺gґа/ɡ/
𞤙𞤻ñ / nyґня/ɲ/
𞤚𞤼tتта/t/
𞤛𞤽ŋ / nhнга/ŋ/
Додаткові букви (для інших мов і запозичень)
𞤜𞤾vва/v/
𞤝𞤿x / khخха/x/
𞤞𞥀ɡbґбе/ɡ͡b/
𞤟𞥁zزзал/z/
𞤠𞥂kpкпо/k͡p/
𞤡𞥃shشша/ʃ/

Надбуквенні знаки

ред.

У адламі використовується низка надбуквенних знаків (діакритиків), що використовуються для запису інших звуків, що не отримали окремої букви (переважно використовується для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови).

ЗнакОпис
◌𞥄подовження голосного звука "а" (може бути записаний над приголосним звуком, у такому випадку буква 𞤢 (a) не пишеться)
◌𞥅подовження голосного звука (окрім звука "а", для нього використовується винятково знак вище)
◌𞥆подовження приголосного звука (ґемінація)
◌𞥇гортанна змичка, що відповідає арабському знаку (якщо змичка йде після приголосного звуку, то знак пишеться над наступним голосним звуком)
◌𞥈фарингалізація приголосного звука
◌𞥉подовження фарингалізації приголосного звука
◌𞥊використовується для запису звуків, запозичених з арабської мови (може бути як знизу, так і зверху)
𞥋використовується між 𞤲 (n) та іншим приголосним звуком, якщо разом вони утворюють преназалізований голосний звук

Приклад використання знака фарингалізації приголосного звука:

АдламIPAАрабська буква
𞤧𞥈/sˁ/ص
𞤣𞥈/dˁ/ض
𞤼𞥈/tˁ/ط
𞤶𞥈/zˁ/ظ
𞤢𞥈/ʢ/ع
𞤺𞥈/ɣ/غ
𞤸𞥈/h/ه

Приклад використання цятки для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови:

АдламIPAАрабська буква
𞤧𞥊/θ/ث
𞤶𞥊/z/ز

Приклад використання цятки для запису голосних звуків, запозичених з арабської мови:

АдламIPAВикористання надбуквенних знаків
𞤫𞥊/e/цятка над буквою
𞤫𞥊𞥅/e:/цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків
𞤮𞥊/o/цятка над буквою
𞤮𞥊𞥅/o:/цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків

Числа

ред.

Адлам передбачає використання власних чисел, що, як і букви, записуються справа наліво.

АдламАрабські числа
𞥐0
𞥑1
𞥒2
𞥓3
𞥔4
𞥕5
𞥖6
𞥗7
𞥘8
𞥙9

Розділові знаки

ред.

Деякі розділові знаки вказуються як в іспанській мові: з обох боків слова.[14] Вигляд заключних знаків узято з арабської писемності.[15] Вигляд початкових знаків було змінено 2019 року у намаганнях Unicode стандартизувати вигляд усіх знаків блоку.[16]

АдламЛатиниця
..
,
::
;
𞥟 … ؟¿ … ?
! … 𞥞¡ … !

Латинське письмо

ред.

Латиниця є найпоширенішим видом запису фулійської мови. Оскільки мова поширена у багатьох державах Західної Африки (Ніґер, Ніґерія, Камерун, Ґвінея, Сенеґал, Малі тощо), склад абеток, що використовуються для запису мови у цих країнах, відрізняється.

Ґвінея

ред.

У Ґвінеї з 1989 використовується абетка з гачкуватими буквами, що використовуються у багатьох мовах Африки.[17]

A aB bƁ ɓNb nbD dƊ ɗNd ndE eF fG gƓ ɠNg ngH hI iJ jNj nj
K kL lM mN nƝ ɲŊ ŋO oP pR rS sT tC cU uW wY yƳ ƴ

До 1989 року для запису мови використовувалася єдина абетка, що була спільною для усіх мов Ґвінеї. Вона не мала гачкуватих букв, натомість використовувалися буквенні сполуки (диграфи та триграфи).

A aB bBh bhMb mbD dDh dhNd ndE eF fG gGh ghNg ngH hI iDy dyNdy ndy
K kL lM mN nNy nyNh nhO oP pR rS sT tTy tyU uW wY yYh yh

Малі та Буркіна-Фасо

ред.

У Малі та Буркіна-Фасо використовується абетка, схожа на ту, що використовується у Ґвінеї.[18] Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних, тоді як подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.

ʼA aB bƁ ɓC cD dƊ ɗE eF fG gH hI iJ jK kL lM mMb mb
/ʔ//a//b//ɓ//t͡ʃ//d//ɗ//e//f//g//h//i//d͡ʒ//k//l//m//mb/
N nNd ndNg ngNj njƝ ɲŊ ŋO oP pR rS sT tU uW wY yƳ ƴ
/n//nd//ng//nd͡ʒ//ɲ//ŋ//o//p//r//s//t//u//w//j//ʔj/

Раніше була у вжитку абетка, де один звук (ɲ) позначався не буквою, а буквенною сполукою.[19]

ʼA aB bƁ ɓC cD dƊ ɗE eF fG gH hI iJ jK kL lM mMb mb
/ʔ//a//b//ɓ//t͡ʃ//d//ɗ//e//f//g//h//i//d͡ʒ//k//l//m//mb/
N nNd ndNg ngNj njNy nyŊ ŋO oP pR rS sT tU uW wY yƳ ƴ
/n//nd//ng//nd͡ʒ//ɲ//ŋ//o//p//r//s//t//u//w//j//ʔj/

Ґамбія, Мавританія та Сенеґал

ред.

У Ґамбії використовується єдина абетка, спільна для усіх країн.[20][21] У ній довгі голосні звуки на письмі передаються подвоєнням букв для відповідних голосних звуків.[22]

ʼA aB bƁ ɓC cD dƊ ɗE eF fG gH hI iJ jK kL lM mMb mb
/ʔ//a//b//ɓ//t͡ʃ//d//ɗ//e//f//g//h//i//d͡ʒ//k//l//m//mb/
N nNd ndNj njŊ ŋŊg ŋgÑ ñO oP pQ qR rS sT tU uW wY yƳ ƴ
/n//nd//nd͡ʒ//ŋ//ŋg//ɲ//ɔ//p//q//ɾ//s//t//ʊ//w//j//ʔj/

Бенін

ред.

У Беніні використовується змінена англійська абетка: у ній відсутні букви G, Q, V, X і Z, натомість наявна буква Ŋ. Окремою буквою вважається буквенна сполука Ny.[23]

A aE eI iO oU uB bC cD dF fH hJ jK k
L lM mN nŊ ŋP pR rS sT tW wY yNy ny

Камерун і Ніґер

ред.

Стандартизований варіант абетки, що набув найбільшого поширення в Африці та інших частинах світу. Офіційно ця абетка використовується у Камеруні[24][25] та Ніґері[26][27].

A aAa aaB bMb mbƁ ɓC cD dNd ndƊ ɗE eEe eeF fG gNg ngH hI iIi iiJ jNj nj
/a//a://b//ᵐb//ɓ//tʃ//d//ⁿd//ɗ//e//e://f//ɡ//ᵑɡ//h//i//i://ʤ//ⁿʤ/
K kL lM mN nŊ ŋNy nyO oOo ooP pR rS sT tU uUu uuW wY yƳ ƴʼ
/k//l//m//n//ŋ//ɲ//o//o://p//ɾ//s//t//u//u://w//j//ʄ//ʔ/

Аджамі

ред.

Аджамі — окремий підвид арабського письма, що використовується для запису фулійської мови. Аджамі використовувалося ще до приходу європейських поселенців, але його використання скорочується. Аджамі використовується в Ніґерії, Камеруні та Сенеґалі.

Камерун і Нігерія

ред.

Букви ٻ [ɓ], ۑ [ʄ], ‎ݝ‎ [ŋ], ‎ݧ‎ [ɲ], ڤ‎‎ [p] використовуються лише у Ніґерії. Для запозичень з арабської мови можуть використовуватись також і інші букви.[24][25][28]

АрабськеМФА
  َ◌ [a]
  ا َ◌ [aː]
  ب[b]
  مب[ᵐb]
 
інші варіанти:
  ٻ
[ɓ]
  ش
інші варіанти:
  ث
[ʧ]
  د[d]
  ند[ⁿd]
  ط[ɗ]
  ٜ◌ [e]
  ىٰ ٜ◌ [eː]
  ڢ[f]
  غ[ɡ]
АрабськеМФА
  نغ‎[ᵑɡ]
  ح[h]
  ِ◌ [i]
  ي ِ◌ [iː]
  ج[ʤ]
  نج‎[ⁿʤ]
  ک[k]
  ل[l]
  م[m]
  ن[n]
  نغ
інші варіанти:
  ‎ݝ‎
[ŋ]
  ࢩ‎
інші варіанти:
  ‎ݧ‎
[ɲ]
АрабськеМФА
  ٛ◌ [o]
  و ٛ◌ [oː]
  ݠ
інші варіанти:
  ڤ‎‎
[p]
  ر[ɾ]
  رّ[r]
  س[s]
  ت[t]
  ُ◌ [u]
  و ُ◌ [uː]
  و[w]
  ي[j]
 
інші варіанти:
  ۑ‎
[ʄ]
  ع‎[ʔ]

Сенеґал

ред.

Буква ا використовується для передачі голосних звуків на початку слова як носій залежних знаків для голосних.[29]

АрабськеМФА
  َ◌ [a]
  ِ◌ [i]
  ࣷ◌ 
(зображення)
[ɔ]
  ُ◌ [ʊ]
  ࣹ◌ 
(зображення)
[e]
  ب[b]
  پ[p]
  [ɓ]
АрабськеМФА
  ت[t]
  ݖ[ʧ]
  ج[ʤ]
  ڃ[ʔj]
  د[d]
  ر[ɾ]
  س[s]
  ط[ɗ]
  ‎ݝ‎[ŋ]
  ف[f]
АрабськеМФА
  ق[q]
  ک[k]
  گ[ɡ]
  ل[l]
  م[m]
  ن[n]
  ݧ‎[ɲ]
  ‎ه[h]
  و[w]
  ي[j]

ISESCO

ред.

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎) як стандартизований варіант писемності на основі арабського письма.[30][31] Буква (ɗ) ще не внесена в Unicode, але вона є у документації та може бути додана у майбутньому.[32]

АрабськеМФА
  َ◌ [a]
  ِ◌ [i]
  ٝ◌ [o]
  ُ◌ [u]
  ࣹ◌ 
(зображення)
[e]
  أ
  ب[b]
  پ[p]
  [ɓ]
АрабськеМФА
  ت[t]
  چ[ʧ]
  ج[ʤ]
  ڃ[ʄ]
  د[d]
  ر[r]
  س[s]
  [ɗ]
  ف[f]
  ش[ʃ]
АрабськеМФА
  ك[k]
  گ[ɡ]
  ل[l]
  م[m]
  ن[n]
  ݧ‎[ɲ]
  ‎ھ[h]
  و[w]
  ي[j]
АрабськеМФА
  نْگ[ng]
  نْد[nd]
  مْب[mb]
  مْپ[mp]
  مْࢠ[mɓ]

Примітки

ред.
  1. Dalby, Andrew (1998). Dictionary of Languages. Columbia University Press.
  2. Unseth, Peter. 2011. Invention of Scripts in West Africa for Ethnic Revitalization. In The Success-Failure Continuum in Language and Ethnic Identity Efforts, ed. by Joshua A. Fishman and Ofelia García, pp. 23–32. New York: Oxford University Press.
  3. The Alphabet That Will Save a People From Disappearing, Kaveh Waddell, Nov 16, 2016, The Atlantic
  4. Hasson, Randall. The ADLaM Story – How Alphabet Changes Culture. The Randall M. Hasson Blog. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 4 April 2018.
  5. Bach, Deborah (29 July 2019). Ibrahima & Abdoulaye Barry — How a new alphabet is helping an ancient people write its own future. Story Labs. Microsoft. Процитовано 25 December 2019.
  6. Can an alphabet save a culture?. Microsoft Unlocked (en-us) . Процитовано 26 серпня 2022.
  7. The ADLaM Alphabet for Our People | Abdoulaye + More | Talks at Google (англ.), процитовано 27 січня 2023
  8. Everson, Michael (28 October 2014). N4628R: Revised proposal for encoding the Adlam script in the SMP of the UCS (PDF). Процитовано 22 June 2016.
  9. The Alphabet That Will Save a People From Disappearing, Kaveh Waddell, Nov 16, 2016, The Atlantic
  10. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
  11. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
  12. Everson, Michael (28 October 2014). N4628R: Revised proposal for encoding the Adlam script in the SMP of the UCS (PDF). Процитовано 22 June 2016.
  13. Adlam alphabet. skyknowledge.com. Процитовано 8 серпня 2019.
  14. Adlam/Pular orthography notes. r12a.github.io (англ.). 5 January 2023. Процитовано 16 January 2023.
  15. Adlam/Pular orthography notes. r12a.github.io (англ.). 5 January 2023. Процитовано 16 January 2023.
  16. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
  17. James G. Bennett, Abdallah Diallo. «Firo kalfe fii laawol ngalu e huuwondiral Lagine. Aala kumpital, fahmu e saakital witto pular». Ст. 5—6.
  18. Sarah Buddell, Mitzi Hanold, Ngada Sankar, Janet Souster. «Lisons le fulfulde. Guide pour apprendre à lire en langue peule». Ст. 5.
  19. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  20. David P. Gamble, Linda K. Salmon, Mary Umah Baldeh. «Firdu-Fula grammar (Gambian dialect)». Ст. 3.
  21. David P. Gamble, Meri Ouma Baldeh. «Gambian Fula — English dictionary (Firdu dialect)».
  22. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  23. Centre national de linguistique appliquée (CENALA). Alphabet des langues nationales. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Ст. 42—43. (книга доступна за запитом)
  24. а б Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
  25. а б Scott Clark. «Alphabet and Orthography Statement For Fulfulde Ajamiya».
  26. Alphabet fulfulde (arrété 211-99 de la République du Niger).
  27. Meeting of a group of experts for the unification of alphabets of national languages. Bamako, Mali, 28 February — 5 March 1966. Final report. Ст. 7.
  28. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 10 — 11; 27.
  29. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 8—9; 21—22.
  30. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
  31. Kitab Fulani.
  32. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Сторінка 10.
🔥 Top keywords: Тищенко Микола МиколайовичГоловна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Содоль Юрій ІвановичГнатов Андрій ВікторовичСпеціальна:Пошук169-й навчальний центр (Україна)Єрмак Андрій БорисовичБалога Андрій ВікторовичYouTubeЧемпіонат Європи з футболуДжуліан АссанжРадіо «Свобода»УкраїнаБалога Віктор ІвановичКротевич Богдан ОлександровичБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020Вступ України до Європейського СоюзуВійськові звання УкраїниЖуравська ІринаКомандування об'єднаних сил Збройних Сил УкраїниСвято КупалаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиСпеціальна:Нові редагуванняБорзов Сергій СергійовичFacebookВійськово-облікова спеціальністьНаціональна суспільна телерадіокомпанія України3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Європейський СоюзЛісовий Оксен ВасильовичДумками навиворіт 2Заборонений плід (телесеріал)Ланьо Михайло ІвановичЙоганн Фрідріх СтруензеДень Конституції УкраїниKraken (спецпідрозділ)Збірна України з футболу