Фулійська писемність або писемність фульфульде — сукупність різних видів писемності, що використовуються для запису фулійської мови (також відомої як фульфульде, фулар, пулар). Історично мова записувалась арабським письмом (аджамі), у наші дні використовуються, переважно, латинське письмо та адлам.[1][2]
Адлам — абетка, що була розроблена для запису фулійської мови. Містить 28 букв: 5 букв для голосних звуків, і 23 букви – для приголосних. Кожній букві відповідає один звук, напрямок їх запису – справа наліво.[3][4][5][6]
Розроблена у 1990-их двома братами, підлітками Ібрагіма та Абдулає Баррі з краю Нзерекоре (Ґвінея). Метою було створення нової писеммності, що правильно б передавала всі звуки фулійської мови. Усі букви створювалися навмання: підлітки заплющували свої очі та малювали усілякі знаки. Переглянувши отримані рисунки, вони вибирали, які з них виглядали найкраще, та пов'язували їх з певними звуками.[7]
Нова писемність отримала назву адлам (𞤀𞤣𞤤𞤢𞤥). Назва є скороченням від "Alkule Dandayɗe Leñol Mulugol" (𞤀𞤤𞤳𞤵𞤤𞤫 𞤁𞤢𞤲𞤣𞤢𞤴𞤯𞤫 𞤂𞤫𞤻𞤮𞤤 𞤃𞤵𞤤𞤵𞤺𞤮𞤤), що у перекладі означає "абетка, що вберігає народи від зникнення" (також відповідні букви подані на перших позиціях абетки).[8]
У 2016 році адлам було додано до Unicode 9.0,[9] а вже 2019 року вигляд усіх букв було переглянуто і у деяких випадках змінено задля кращого розуміння абетки та її осучаснення.[10][11]
У адламі використовується низка надбуквенних знаків (діакритиків), що використовуються для запису інших звуків, що не отримали окремої букви (переважно використовується для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови).
Знак
Опис
◌𞥄
подовження голосного звука "а" (може бути записаний над приголосним звуком, у такому випадку буква 𞤢 (a) не пишеться)
◌𞥅
подовження голосного звука (окрім звука "а", для нього використовується винятково знак вище)
◌𞥆
подовження приголосного звука (ґемінація)
◌𞥇
гортанна змичка, що відповідає арабському знаку (якщо змичка йде після приголосного звуку, то знак пишеться над наступним голосним звуком)
◌𞥈
фарингалізація приголосного звука
◌𞥉
подовження фарингалізації приголосного звука
◌𞥊
використовується для запису звуків, запозичених з арабської мови (може бути як знизу, так і зверху)
𞥋
використовується між 𞤲 (n) та іншим приголосним звуком, якщо разом вони утворюють преназалізований голосний звук
Приклад використання знака фарингалізації приголосного звука:
Адлам
IPA
Арабська буква
𞤧𞥈
/sˁ/
ص
𞤣𞥈
/dˁ/
ض
𞤼𞥈
/tˁ/
ط
𞤶𞥈
/zˁ/
ظ
𞤢𞥈
/ʢ/
ع
𞤺𞥈
/ɣ/
غ
𞤸𞥈
/h/
ه
Приклад використання цятки для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови:
Адлам
IPA
Арабська буква
𞤧𞥊
/θ/
ث
𞤶𞥊
/z/
ز
Приклад використання цятки для запису голосних звуків, запозичених з арабської мови:
Адлам
IPA
Використання надбуквенних знаків
𞤫𞥊
/e/
цятка над буквою
𞤫𞥊𞥅
/e:/
цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків
𞤮𞥊
/o/
цятка над буквою
𞤮𞥊𞥅
/o:/
цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків
Деякі розділові знаки вказуються як в іспанській мові: з обох боків слова.[14] Вигляд заключних знаків узято з арабської писемності.[15] Вигляд початкових знаків було змінено 2019 року у намаганнях Unicode стандартизувати вигляд усіх знаків блоку.[16]
Латиниця є найпоширенішим видом запису фулійської мови. Оскільки мова поширена у багатьох державах Західної Африки (Ніґер, Ніґерія, Камерун, Ґвінея, Сенеґал, Малі тощо), склад абеток, що використовуються для запису мови у цих країнах, відрізняється.
У Ґвінеї з 1989 використовується абетка з гачкуватими буквами, що використовуються у багатьох мовах Африки.[17]
A a
B b
Ɓ ɓ
Nb nb
D d
Ɗ ɗ
Nd nd
E e
F f
G g
Ɠ ɠ
Ng ng
H h
I i
J j
Nj nj
K k
L l
M m
N n
Ɲ ɲ
Ŋ ŋ
O o
P p
R r
S s
T t
C c
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
До 1989 року для запису мови використовувалася єдина абетка, що була спільною для усіх мов Ґвінеї. Вона не мала гачкуватих букв, натомість використовувалися буквенні сполуки (диграфи та триграфи).
У Малі та Буркіна-Фасо використовується абетка, схожа на ту, що використовується у Ґвінеї.[18] Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних, тоді як подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.
ʼ
A a
B b
Ɓ ɓ
C c
D d
Ɗ ɗ
E e
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
Mb mb
/ʔ/
/a/
/b/
/ɓ/
/t͡ʃ/
/d/
/ɗ/
/e/
/f/
/g/
/h/
/i/
/d͡ʒ/
/k/
/l/
/m/
/mb/
N n
Nd nd
Ng ng
Nj nj
Ɲ ɲ
Ŋ ŋ
O o
P p
R r
S s
T t
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
/n/
/nd/
/ng/
/nd͡ʒ/
/ɲ/
/ŋ/
/o/
/p/
/r/
/s/
/t/
/u/
/w/
/j/
/ʔj/
Раніше була у вжитку абетка, де один звук (ɲ) позначався не буквою, а буквенною сполукою.[19]
У Ґамбії використовується єдина абетка, спільна для усіх країн.[20][21] У ній довгі голосні звуки на письмі передаються подвоєнням букв для відповідних голосних звуків.[22]
У Беніні використовується змінена англійська абетка: у ній відсутні букви G, Q, V, X і Z, натомість наявна буква Ŋ. Окремою буквою вважається буквенна сполука Ny.[23]
Стандартизований варіант абетки, що набув найбільшого поширення в Африці та інших частинах світу. Офіційно ця абетка використовується у Камеруні[24][25] та Ніґері[26][27].
Аджамі— окремий підвид арабського письма, що використовується для запису фулійської мови. Аджамі використовувалося ще до приходуєвропейських поселенців, але його використання скорочується. Аджамі використовується в Ніґерії, Камеруні та Сенеґалі.
Букви ٻ [ɓ], ۑ [ʄ], ݝ [ŋ], ݧ [ɲ], ڤ [p] використовуються лише у Ніґерії. Для запозичень з арабської мови можуть використовуватись також і інші букви.[24][25][28]
↑Unseth, Peter. 2011. Invention of Scripts in West Africa for Ethnic Revitalization. In The Success-Failure Continuum in Language and Ethnic Identity Efforts, ed. by Joshua A. Fishman and Ofelia García, pp. 23–32. New York: Oxford University Press.
↑Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
._Left_arrowhead_above_(Arabic_script).svg){kind=small}
._Left_arrowhead_below_(Arabic_script).svg){kind=small}
.svg){kind=small}