Рейнський союз

Рейнський союз 1806—13 (нім. Rheinbund, фр. Confédération du Rhin) — об'єднання низки німецьких держав під протекторатом Наполеона I, створене відповідно до договору між Французькою імперією і 16 державами Західної і Південної Німеччини. Підписаний 12 липня 1806 року в Парижі.

Rheinbund (нім.)
États confédérés du Rhin (фр.)
Рейнський союз
Конфедерація маріонеткових держав Французької імперії
Священна Римська імперія
1806 – 1813Німецький союз

Імераторський штандарт Наполеона I[1] of Рейнського союзу

Імераторський штандарт
Наполеона I[1]

Рейнського союзу: історичні кордони на карті
Рейнського союзу: історичні кордони на карті
Рейнський союз у 1812
СтолицяФранкфурт
50°07′ пн. ш. 8°41′ сх. д.H G O
МовиОфіційні мови:
німецька, французька
Державний устрійКонфедерація

Протектор (Французького імператора)
 - 1806–13Наполеон I

Принц-примас (Великого герцогства Франкфурт)
 - 1806—1813Карл фон Дальберг
 - 1813Ежен Богарне
Історичний періодНаполеонівські війни
 - Утворення12 липня 1806
 - скасування Священної Римської імперії6 серпня 1806
 - скасування4 листопада 1813
Сьогодні є частиноюАвстрія Австрія
Чехія Чехія
Німеччина Німеччина
Італія Італія
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Польща Польща
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Рейнський союз

Історія

ред.

Наполеонівські війни і Німецька медіатизація перекроїли мапу Німеччини: з 51 вільного міста Наполеон залишив лише п'ять, решта ж були передані десятку найбільших держав. Та ж доля спіткала сотні дрібних князівств, церковні володіння і землі імперських лицарів.

При підписанні договору про створення Рейнського союзу 12 липня 1806 16 південно- і західнонімецьких князівств офіційно оголосили про свій вихід з Священної Римської імперії і об'єднання в конфедерацію під патронажем Наполеона. Перед підписанням Наполеон поставив перед учасниками 24-годинний ультиматум, за яким у разі непідписання французькі війська повинні були бути введені в південно-і західнонімецькі землі. За кілька днів після укладення договору Рейнського союзу Франц II, який став у 1804 імператором Австрійської імперії, зрікся престолу Священної Римської імперії німецької нації і оголосив про її скасування. Це було також виконанням ультиматуму Наполеона.

До 1808 до Рейнського союзу приєдналися ще 23 німецькі держави. Вже внаслідок поразки Пруссії проти Франції в битві при Єні до його складу увійшли багато центрально-і північнонімецьких дрібних держав. У 1808 Рейнський союз досяг своїх найбільших розмірів. Він охоплював чотири королівства, п'ять великих герцогств, тринадцять герцогств, сімнадцять князівств, а також незалежні ганзейські міста Гамбург, Любек і Бремен. Останнім до Рейнського союзу приєднався князь Ангальт-Дессау і отримав у відповідь титул герцога. Осторонь залишилися лише Пруссія, Австрія. У 1810 великі частини північної Німеччини, що включають гирла Емсу, Везеру і Ельби, були анексовані безпосередньо наполеонівською Францією, щоб краще контролювати континентальну блокаду Англії.

Рейнський союз був значною мірою військовим альянсом, а його члени були зобов'язані надавати Франції численні військові контингенти. У відповідь багато з них були підняті в статусі (Баден, Гессен-Дармштадт, герцогства Клеве і Берг стали великими герцогствами, а Вюртемберг і Баварія — королівствами), а також досягли часом великого розширення своїх володінь. Дружнім собі Рейнським союзом Наполеон створив значний буферний простір на північному сході Франції. Від рішень Наполеона Рейнський союз залежав не тільки у військовій сфері, але й у рамках континентальної блокади Англії, і в торговельній політиці.

За договором Рейнський союз повинен був мати загальні конституційні органи, що, проте, незабаром було відкинуто внаслідок прагнення більших членів союзу до самостійності. Бундестаг, організований головуючим князем Карлом Теодором фон Дальберг, так і не зібрався, оскільки в ньому відмовлялися брати участь насамперед Вюртемберг і Баварія.

У 1813, після поразки Наполеона в Битві народів під Лейпцигом, Рейнський союз розпався. На сьогодні єдиним його членом, що зберіг незалежність, є князівство Ліхтенштейн.

Склад союзу

ред.

У наступних таблицях перераховані члени Рейнського союзу з датами вступу і виставленими військовими контингентами (в дужках):[2]

Королівства і великі герцогства

ред.
ПрапорМонархіяРік приєднанняПримітки
Велике герцогство Баден12 липня 1806Фундатор; раніше маркграфство (8000)
Королівство Баварія12 липня 1806Фундатор; раніше герцогство (30,000)
Велике герцогство Берг12 липня 1806Фундатор; раніше Герцогство Берг, до якого було приєднано Герцогство Клевське (5000)
Велике герцогство Гессен12 липня 1806Фундатор; раніше ландграфство (4000)
Терени ерцканцлера (архієпископство Регенсбург, князівство Ашаффенбург)12 липня 1806Фундатор; з 1810 — Велике герцогство Франкфурт
Королівство Саксонія11 грудня 1806Колишнє герцогство (20,000)
Королівство Вестфалія15 листопада 1807Створено Наполеоном (25,000)
Королівство Вюртемберг12 липня 1806Фундатор; раніше герцогство (12,000)
Велике герцогство Вюрцбург23 вересня 1806Створено Наполеоном (2000)

Князівства і герцогства

ред.
ПрапорМонархіяРік приєднанняПримітки
Герцогство Ангальт-Бернбург11 квітня 1807(700)
Герцогство Ангальт-Дессау11 квітня 1807(700)
Герцогство Ангальт-Кетен11 квітня 1807(700)
Герцогство Аренберг12 липня 1806Фундатор; медіатизовано 13 грудня 1810 (4000)
Князівство Гогенцоллерн-Хехінген12 липня 1806Фундатор (4000)
Князівство Гогенцоллерн-Зигмаринген12 липня 1806Фундатор (4000)
Князівство Ізенбург-Бирштайн12 липня 1806Фундатор (4000)
Князівство Лейен12 липня 1806Фундатор; колишнє графство (4000)
Князівство Ліхтенштейн12 липня 1806Фундатор (40)
Князівство Ліппе-Детмольд11 квітня 1807(650)
Герцогство Мекленбург-Шверин22 березня 1808(1900)
Герцогство Мекленбург-Стреліц18 лютого 1808(400)
Герцогство Нассау (Узинген і Вайльбург)12 июля 1806Об'єднання князівств Нассау-Узинген і Нассау-Вайльбург, що були фундаторами Рейнського союзу (4000 кожне)
Герцогство Ольденбург14 жовтня 180813 грудня 1810 анексовано Францією (800)
Князівство Рейсс-Еберсдорф11 квітня 1807(400)
Князівство Рейсс-Грейц11 квітня 1807(400)
Князівство Рейсс-Лобенштайн11 квітня 1807(400)
Князівство Рейсс-Шлейц11 квітня 1807(400)
Князівство Зальм25 липня 1806Фундатор; 13 грудня 1810 анексовано Францією (4000)
Герцогство Саксен-Кобург-Заальфельд15 грудня 1806(частина от 2000 для саксонських герцогств)
Герцогство Саксен-Гота-Альтенбург15 грудня 1806(частина от 2000 для саксонських герцогств)
Герцогство Саксен-Гильдбурггаузен15 грудня 1806(частина от 2000 для саксонських герцогств)
Герцогство Саксен-Мейнінген15 грудня 1806(частина от 2000 для саксонських герцогств)
Герцогство Саксен-Веймар15 грудня 1806(частина от 2000 для саксонських герцогств)
Князівство Шаумбург-Ліппе11 квітня 1807(650)
Князівство Шварцбург-Рудольштадт11 квітня 1807(650)
Князівство Шварцбург-Зондерсхаузен11 квітня 1807(650)
Князівство Вальдек11 квітня 1807(400)

Карти

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.


Примітки

ред.
  1. Protector of the Rhine Confederation (Rheinbund) [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] on Flags of the World
  2. Creation of the Confederation of the Rhine, 12 July, 1806. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 15 лютого 2012.
🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукКонституція УкраїниТимошенко Кирило ВладленовичТищенко Микола МиколайовичДень Конституції УкраїниYouTubeСодоль Юрій ІвановичЧемпіонат світу з футболу 2026 (кваліфікаційний раунд)БолівіяГнатов Андрій ВікторовичУкраїнаЗбірна України з футболуArmement Air-Sol ModulaireЧемпіонат світу з футболу 2026Прокопенко Денис ГеннадійовичДрапатий Михайло ВасильовичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиГринцевич Назарій АндрійовичРадіо «Свобода»Чемпіонат Європи з футболуБріджертониБалога Андрій ВікторовичВерес Кирило КириловичВійськові звання УкраїниБалога Віктор ІвановичШевченко Андрій МиколайовичЄрмак Андрій БорисовичПівнічна КореяВійськово-облікова спеціальністьСпеціальна:Нові редагуванняЧемпіонат Європи з футболу 2020FacebookТимчик Олександр Васильович27 червняХерсонес ТаврійськийДень рибалкиВсесвітній день рибальства