НБА в сезоні 1950–1951

Перед початком сезону НБА втратила відразу шість команд-учасниць попереднього сезону, половина з яких перейшли до новоствореної Національної професійної баскетбольної ліги (NPBL), а решта припинили своє існування. Тож замість 17 команд попереднього сезону регулярний сезон 1950–1951 розпочинали одинадцять команд, розподілених між двома дивізіонами. Однак по ходу сезону, провівши 35 ігор, власники команди «Вашингтон Кепітолс» ухвалили рішення про розпуск і цієї команди.

По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць, що дограли його до кінця, провела від 66 до 69 ігор. До плей-оф, який проходив за олімпійською системою, виходили по чотири кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів проводилися серії ігор до двох перемог, причому лідерам регулярного сезону кожного з дивізіонів протистояли команди, що посіли четверті місця тих же дивізіонів, а другі та треті місця складали другу півфінальну пару кожного з дивізіонів. Команди, які на цьому етапі здолали своїх суперників, виходили до фіналів дивізіонів, в яких проводили між собою серію ігор до трьох перемог.

Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.

Легенда:

• x – Учасники плей-оф

Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону дивізіону. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.

• Перша збірна всіх зірок:
  • Алекс Гроза, «Індіанаполіс Олімпіанс»
  • Ральф Берд, «Індіанаполіс Олімпіанс»
  • Боб Девіс, «Рочестер Роялс»
  • Джордж Майкен, «Міннеаполіс Лейкерс»
  • Ед Маколі, «Бостон Селтікс»

• Детальна статистика сезону НБА на сайті www.basketball-reference.com (англ.)