Стороженко Андрій Володимирович
В іншому мовному розділі є повніша стаття Стороженко, Андрей Владимирович(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
|
| Стороженко Андрій Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 серпня 1857 Велика Круча |
| Помер | після 1 січня 1926 |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, славіст, публіцист, літературознавець, меценат, політик, літературознавець |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | історик, славіст, археограф |
| Заклад | Київський університет |
| Науковий керівник | Котляревський Олександр Олександрович |
| Вчителі | Котляревський Олександр Олександрович |
| Нагороди | Уваровська премія |
 Стороженко Андрій Володимирович у Вікісховищі | |
Андрій Володимирович Стороженко (12 серпня 1857, Велика Круча, нині Лубенського району Полтавської області — ?) — історик і славіст, громадський діяч, родом з Пирятинщини, вихованець Київського університету (1879; учень Олександра Котляревського). Лауреат Уваровської премії.
Земський і дворянський діяч на Пирятинщині й Переяславщині; голова Переяславської Земської Управи (1886—1892) й переяславський маршал дворянства (1912—1916).
Член Київської археографічної комісії, Товариства Нестора Літописця (заступник його голови), співробітник часопису «Киевская старина», у якій надрукував чимало документальних статей і заміток.
Основні наукові праці Стороженка присвячені історії України й Польщі XV—XVIII століть, серед яких:
- «Очерки переяславской старины» (1900);
- «Стефан Баторій та дніпровські козаки» (1904);
- «Иосиф Верещинский бискуп Киевский» (1911).
З інших — «Литературная история Зеленогорской и Краледворской рукописей» (1880). Стороженко був разом з братом Миколою Стороженком редактором-видавцем родинного архіву «Стороженки» (8 тт., 1902—1910), у якому вміщено перші 2 томи «Родословника» В. Модзалевського (наступних 2 томи були також видані братами Стороженками у 1912—1914 роках).
Як громадсько-політичний діяч, Стороженко стояв на позиціях українського дворянського консерватизму. Замолоду ліберал і українофіл, він згодом (особливо під впливом лівих течій новітнього українського руху), перейшов на платформу російського націоналізму з його антиукраїнським спрямуванням і став одним з лідерів київських «малоросів» («Клуб русских националистов»); автор антиукраїнської праці «Происхождение и сущность украинофильства» (1911).
Відродження української державности у 1917 році Стороженко зустрів вороже (див. редаговану ним збірку «Малая Русь», 1917), а на еміграції видав під псевдонімом «А. Царинный» антиукраїнський памфлет «Украинское движение» (1926).
Див. також
ред.Джерела
ред.- Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Полтава: Изд. Полтавской ученой архивной комиссии, Типо-литография преемников Дохмана, 1912. — C. 198—199. (рос.)
- Оглоблин О. П. Стороженко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 3065. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сарбей В. Г. Стороженко Андрей Владимирович // Славяноведение в дореволюционной России: Библиографический словарь / Ред. кол. С. Б. Бернштейн, А. Н. Горяинов, В. А. Дьяков (отв. ред.) и др. — Москва, 1979. — С. 323—324. (рос.)
- Пазюра Наталка Василівна. Андрій Володимирович Стороженко: до 150-річчя від дня народження // Борисфен: науковий журнал ВАК України. — 2008. — Вип. № 1. — С. 20—23.
- Стороженко Андрій Володимирович / Історія України: А-Я: енциклопедичний довідник // Упорядкув. та наук. ред.: І. Підкова, Р. Шуст, І. Гирич; наукова рада: В. Смолій (гол.), І. Гирич (відп. секр.) та ін.; кер. проєкту О. Дубас; НАН України, Інститут історії України — Видання третє, доопр. і доповн. — Київ: Генеза, 2008. — С. 1164. — ISBN 978-966-504-777-3.
- Копилов С. А. А. В. Стороженко — вчений-історик і громадський діяч // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки: Фаховий збірник наукових праць. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. — Т. 19. — С. 140—152. — ISBN 978-966-2187-16-8.
- Білокінь Сергій Стороженко Андрій Володимирович // Українські історики: бібліографічний довідник. — Випуск 3. — Київ: Інститут історії України Національної академії наук України, 2010. — С. 271—273. — ISBN 978-966-02-5212-7. — (Українські історики).
- Пазюра Н. В. Стороженко Андрій Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 862—863. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Стороженко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 3065. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Стороженко Андрій Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 979.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |