Томас Ґолд (англ. Thomas Gold; 22 травня 1920 — 22 червня 2004) — австрійський та американський астроном, біофізик та геофізик, член Лондонського королівського товариства і Національної АН США.

Thomas Gold
англ. Thomas Gold
Народився22 травня 1920(1920-05-22)
Відень, Австрія
Помер22 червня 2004(2004-06-22) (84 роки)
Ітака (Нью-Йорк)
Країна США
 Австрія
НаціональністьАвстрія
Діяльністьастроном, бортінженер, астрофізик, інженер, фізик, викладач університету, біофізик, геофізик, науково-педагогічний працівник
Alma materКембриджський університет Триніті-коледж
Галузьастрофізика, астрономія, біофізика,
космологія, геофізика, астронавтика
ЗакладКембриджський університет, Гринвіцька обсерваторія,
Гарвардський університет, Корнельський університет
Посадапрофесор
Науковий керівникRichard Pumphreyd[1]
Відомі учніПітер Голдрайх
Stanton J. Pealed
Аспіранти, докторантиПітер Голдрайх[1]
Стівен Сотерd
Arnold Benzd[1]
Френк Дональд Дрейк[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
Відомий завдяки:теорія стаціонарного Всесвіту, абіогенна теорія походження нафти
У шлюбі зMerle Goldd
Нагороди

Біографія

ред.

Народився у Відні. 1942 року закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету (Англія). У 1942—1946 займався радарними дослідженнями в Британському адміралтействі, в 1948—1952 викладав в Кембриджському університеті, в 1952—1956 — старший помічник королівського астронома в Гринвіцькій обсерваторії. З 1957 живе в США. До 1959 — професор астрономії Гарвардського університету, з 1959 — професор астрономії Корнелського університету і директор Центру радіофізики і космічних досліджень цього університету.

Коло наукових інтересів Голда дуже широке. У космології він є одним з авторів разом з Г. Бонді та Ф. Хойлом теорії стаціонарного Всесвіту (1948). Вивчив властивості замкнутого Всесвіту, в якому великомасштабні варіації густини можуть розглядатися як окремі всесвіти — підсистеми нижчого порядку. У рамках загальної теорії відносності обговорив питання, пов'язані з природою часу. Досліджував деякі проблеми динаміки Сонячної системи (рух осі обертання Землі, осьове обертання Меркурія, Венери). Велике число робіт присвятив походженню і природі космічних променів, зокрема вивчав частинки високих енергій, що виникають при спалахах на Сонці і прискорювані в міжпланетних магнітних полях. Розробляв теорію походження сонячних спалахів. Запропонував пояснення могутнього оптичного і радіовипромінювання квазарів як наслідки зіткнень зірок в цих системах. Після відкриття пульсарів в 1968 першим запропонував модель цього феномена як нейтронної зірки, що швидко оберталася. У цій моделі магнітна вісь зірки, що одночасно є віссю конуса, в якому зосереджено могутнє випромінювання, не збігається з її віссю обертання, і тому спостерігач сприймає випромінювання у вигляді імпульсів. Розглянув пульсари як одне з можливих джерел космічних променів.

Провів також низку досліджень природи місячної поверхні та її еволюції. Свого часу мала популярність гіпотеза Голда, за якою поверхня Місяця покрита шаром пилу великої товщини. На думку Голда, в результаті постійного бомбардування мікрометеоритами на поверхні Місяця утворився величезний запас тонко роздроблених мінеральних частинок; переміщаючись, ці частинки скупчуються в пониженнях, внаслідок чого в місячних морях товщина шару рихлого пилу може коливатися від кількох метрів до кількох кілометрів. Гіпотеза Голда добре пояснює оптичні властивості і низьку теплопровідність місячного ґрунту. Подальше вивчення властивостей дрібнодисперсних пилових частинок показало, що в умовах Місяця (вакуум і дія космічної радіації) вони повинні злипатися в агрегати і утворювати відклади, рихлі на поверхні й щільніші в глибині.

Низка праць присвячена геофізиці, а також проблемам біофізики (автор фізичних теорій органів чуття людини).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання

ред.
🔥 Top keywords: Тищенко Микола МиколайовичГоловна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Содоль Юрій ІвановичГнатов Андрій ВікторовичСпеціальна:Пошук169-й навчальний центр (Україна)Єрмак Андрій БорисовичБалога Андрій ВікторовичYouTubeЧемпіонат Європи з футболуДжуліан АссанжРадіо «Свобода»УкраїнаБалога Віктор ІвановичКротевич Богдан ОлександровичБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020Вступ України до Європейського СоюзуВійськові звання УкраїниЖуравська ІринаКомандування об'єднаних сил Збройних Сил УкраїниСвято КупалаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиСпеціальна:Нові редагуванняБорзов Сергій СергійовичFacebookВійськово-облікова спеціальністьНаціональна суспільна телерадіокомпанія України3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Європейський СоюзЛісовий Оксен ВасильовичДумками навиворіт 2Заборонений плід (телесеріал)Ланьо Михайло ІвановичЙоганн Фрідріх СтруензеДень Конституції УкраїниKraken (спецпідрозділ)Збірна України з футболу