Хорхе Манріке
Хорхе Манріке (ісп. Jorge Manrique, нар. 1440, Паредес-де-Нава — пом. 1479, Санта-Марія-дель-Кампо-Рус) — кастильський лицар та поет, нащадок одного з найдавніших родів Іспанії.
Хорхе Манріке | ||||
---|---|---|---|---|
Хорхе Манріке | ||||
Народився | 1440 Паредес-де-Нава | |||
Помер | 1479 Санта-Марія-дель-Кампо-Рус | |||
Країна | Іспанія | |||
Національність | іспанець | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | іспанська | |||
Напрямок | Відродження | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | «Копли на смерть свого батька» | |||
Рід | Casa de Manrique de Larad | |||
Батько | Rodrigo Manrique de Larad[1] | |||
Мати | Mencía de Figueroad[1] | |||
Брати, сестри | Leonor Manrique de Larad | |||
У шлюбі з | Guiomar de Meneses Ayalad | |||
Діти | Luisa Manrique de Larad[1] | |||
Нагороди | ||||
Хорхе Манріке у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Хорхе Манріке народився 1440 року в селищі Паредес-де-Нава — родовому гнізді кастильського ідальґо Родріґо Манріке, який згодом став графом Паредес де Нава, конетаблем Кастилії та маґістром ордену Сант-Яґо. Хорхе був четвертим сином у родині. Коли йому ще не виповнилось і п'яти років, померла його мати — донья Менсія де Фіґероа. Вирісши, Хорхе Манріке став капітаном, командором замку Монтісон, входив до проводу ордену Сант-Яґо, що складався з 13 найвищих офіцерів. З 1464 року брав участь в громадянських війнах. Помер від смертельної рани отриманої в бою у 1479 році.
Творчість
ред.Поетичний доробок Хорхе Манріке нараховує близько 40 творів. Найбільший творчий здобуток поета — «Копли на смерть свого батька» (ісп. «Coplas por la muerte de su padre»).
Українські переклади
ред.Українською мовою вірші Хорхе Манріке переклав Григорій Латник.
Джерела
ред.- Хорхе Манріке. «Кансьйонеро» / пер. Григорій Латник, Кальварія, 2010