Чарльз Мартін

американський професіональний боксер, що виступає у важкій ваговій категорії, чемпіон світу у важкій вазі за версією IBF (2016–н. ч.)

Чарльз Мартін (англ. Charles Martin; нар. 24 квітня 1986 року, Сент-Луїс, Міссурі, США) — американський професіональний боксер, що виступає у важкій ваговій категорії, чемпіон світу у важкій вазі за версією IBF (2016).

Чарльз Мартін
Загальна інформація
Повне ім'яЧарльз Мартін
ПрізвиськоПринц
(англ. Prince)
ГромадянствоСША США
Народився24 квітня 1986(1986-04-24) (38 років)
США Сент-Луїс, Міссурі
Вагова категоріяВажка
Зріст196 см.
Розмах рук203 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій27 жовтня 2012
Останній бій1 липня 2023
Боїв34
Перемог29
Перемог нокаутом26
Поразок4
Нічиїх1

Професійна кар'єра

ред.

Мартін проти Глазкова

ред.

Після відмови чемпіона за версією IBF Тайсона Ф'юрі провести обов'язковий захист титулу проти українця В'ячеслава Глазкова, у грудні 2015 року звання чемпіона було оголошено вакантним, а також назначено промоутерські торги між українцем і Чарльзом Мартіном[1][2]. Перемогу в торгах здобула команда Мартіна на чолі з Елом Хеймоном. Переможною виявилася ставка розміром 1,238 млн $[3]. Бій мав відбутися в андеркарді іншого чемпіонського бою у важкій вазі між чемпіоном WBC Деонтеєм Вайлдером та поляком Артуром Шпількою[4].

Перемогу в цьому бою здобув і став новим чемпіоном IBF Чарльз Мартін. У третьому раунді він відправив українця у нокдаун. Однак варто відзначити, що Глазков після нього піднявся, але в результаті отриманої раніше травми коліна був змушений відмовитися від продовження бою[5].

Мартін проти Джошуа

ред.

Відразу після завоювання звання чемпіона світу Мартін зробив виклик перспективному британському важковаговику Ентоні Джошуа, і той відповів згодою. Незважаючи на те, що чемпіоном був Мартін, явним фаворитом у букмекерів був британець. В бою, що відбувся 9 квітня в Лондоні, в другому раунді Мартін пішов вперед і отримав короткий правий прямий в щелепу, що звалив його в нокдаун. Через деякий час Мартін знов пішов в атаку і знов пропустив удар правою в щелепу, опинившись в другому нокдауні. Він піднявся, але не відновився до кінця відліку рефері, і той зупинив бій. Мартін втратив титул чемпіона.[6]

Таблиця боїв

ред.
29 Перемог (26 нокаутів), 4 Поразки (2 нокаутом), 1 Нічия[7]
РезультатРекордСуперникСпосібРаундЧасДатаМісце проведенняПримітки
Перемога29–3–1 Девін ВаргасKO4 (8)4 вересня 2022 Crypto.com Arena, Лос-Анджелес
Поразка28–3–1 Луїс ОртісTKO6 (12)1 січня 2022 Seminole Hard Rock Hotel and Casino, Голлівуд
Перемога28–2–1 Джеральд ВашингтонTKO6 (12)22 лютого 2020 MGM Grand, Лас Вегас
Перемога27–2–1 Деніел МартцTKO4 (10)13 липня 2019 Minneapolis Armory, Міннеаполіс
Перемога26–2–1 Грегорі КорбінDQ8 (10)16 березня 2019 AT&T Stadium, Арлінгтон
Поразка25–2–1 Адам КовнацькийUD108 вересня 2018 Барклайс-центр, Нью-Йорк
Перемога25–1–1 Майкл МеронTKO1 (10)18 серпня 2017 Rapides Coliseum, Александрія (Луїзіана)
Перемога24–1–1 Бірон ПолліTKO2 (10)25 квітня 2017 Fitzgerald's Casino, Туніка
Поразка23–1–1 Ентоні ДжошуаKO2 (12)1:329 квітня 2016 О2 Арена, Гринвіч, ЛондонВтратив титул чемпіона IBF у важкій вазі.
Перемога23–0–1 В'ячеслав ГлазковTKO3 (12)1:5016 січня 2016 Барклайс-центр, Нью-ЙоркВиграв вакантний титул чемпіона IBF у важкій вазі.

Примітки

ред.
  1. Тайсона Фьюри лишили чемпионского пояса. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
  2. Глазков проведе бій за титул чемпіона світу в січні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  3. Промоутер Глазкова програв торги за титульний бій. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
  4. Официально. Глазков проведет бой в андеркарте поединка Уайлдер — Шпилька. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
  5. Вячеслав Глазков в перчатках российского триколора проиграл титульный бой, ВИДЕО. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  6. Джошуа нокаутировал Мартина и стал новым чемпионом IBF. sport.bigmir.net (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  7. Згідно з BoxRec. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.

Посилання

ред.