Malaccamax

Malaccamax (укр. Малаккамакс) — термін корабельної архітектури, що позначає судно найбільшого тоннажу, здатне пройти через Малакський пролив, який є глибиною в 25 м. Балкери і супертанкери були побудовані з урахуванням цього тоннажу, і цей термін обраний для дуже великих перевізників сирої нафти (VLCC). Вони можуть транспортувати нафту з Аравії в Китай.^[1] Типовий танкер Malaccamax може мати максимальну довжину 333 m (1 093 ft), ширина 60 m (197 ft), осадка 20,5 m (67,3 ft) і вантажопідйомність 300 000 тонн.^[2]

Аналогічні терміни Panamax, Suezmax і Seawaymax використовуються для найбільших суден, здатних проходити через Панамський канал, Суецький канал і морський шлях Святого Лаврентія відповідно. Танкери Aframax - це танкери дедвейтом від 80 000 до 120 000 тонн.

Проблеми

Деякі судна Chinamax, більшість суден Capesize і дуже великі танкери не можуть пройти цю протоку. Кораблі, класу як Suezmax і Neopanamax, можуть пройти. Будь-який корабель після Малакамакса має використовувати ще довший альтернативний маршрут, оскільки традиційні морські шляхи, такі як Зондська протока, між індонезійськими островами Ява і Суматра, стануть занадто мілкими для великих кораблів. Тому знадобляться інші маршрути:^[3]

Протока Ломбок^[en] (250 м), поріг Деваканг (680 м)^[4], протока Макассар, потім або на схід повз Мінданао в Філіппінське море, або на північ через протоку Сібуту^[en] і протоку Міндоро^[en]
Протока Омбай, море Банда, протока Ліфаматола (1,940 m (6,360 ft)^[5]) між островами Сула і Обі і Молуккським морем
навколо Австралії

Штучно прокладені нові маршрути також можуть бути:

поглиблення Малаккської протоки, особливо на її мінімальній глибині в Сінгапурській протоці,
пропонований канал Кра, який, однак, зажадав би набагато більше поглиблень.

Дивіться також

Розміри вантажних суден: Handymax, Panamax, Suezmax, Capesize

Примітки

↑ (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ Fukai, Takashi; Kuma, Yasumitsu; Tabira, Makoto. Development of Malaccamax Very Large Crude-oil Carriers (PDF). Mitsubishi Heavy Industries Technical Review. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2021. Процитовано 9 червня 2014.
↑ Pleistocene Sea Level Maps: Southeast Asia and Sundaland. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Deep topographic barriers within the Indonesian seas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Luick, John L.; Cresswell, George R. (2001). Current measurements in the Maluku Sea. Journal of Geophysical Research: Oceans. 106: 13953—13958. doi:10.1029/2000JC000694.

Посилання

Розміри судна [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
Малаккамакс [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[1] (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)

[Fukai-2] Fukai, Takashi; Kuma, Yasumitsu; Tabira, Makoto. Development of Malaccamax Very Large Crude-oil Carriers (PDF). Mitsubishi Heavy Industries Technical Review. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2021. Процитовано 9 червня 2014.

[3] Pleistocene Sea Level Maps: Southeast Asia and Sundaland. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 16 листопада 2021.

[4] Deep topographic barriers within the Indonesian seas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2021.

[5] Luick, John L.; Cresswell, George R. (2001). Current measurements in the Maluku Sea. Journal of Geophysical Research: Oceans. 106: 13953—13958. doi:10.1029/2000JC000694.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]